Київська Русь

Версія для друкуВерсія для друку

Враховуючи значення православних традицій в історії й розвитку українського суспільства з 2008 року День хрещення Київської Русі був оголошений державним святом України.

Відзначається це свято 28 липня – у день пам’яті рівноапостольного князя Володимира- хрестителя Київської Русі.

Понад тисячу років тому відбулася важлива подія, яка змінила хід історії, ціннісні орієнтири і визначила долю багатьох поколінь українців. Йдеться про хрещення Київської Русі князем Володимиром Святославовичем, внуком княгині Ольги. Саме Ольга була першою правителькою Русі, яка у 955 році офіційно прийняла християнство під час паломництва до Константинополя від самого Константинопольського Патріарха, а хрещеним батьком її став імператор Костянтин VII Багрянородний.

Завдяки Ользі на Русі почали будувати храми, встановлювати хрести, знищувати язичницьку символіку. Однак утвердження християнства на Русі не одразу знайшло розуміння  і підтримку. Це був тривалий, складний і болючий процес, що розтягнувся в часі на багато століть.

Продовжити справу княгині Ольги – хрестити Київську Русь і проголосити християнство державною релігією – зміг лише її онук князь Володимир Великий. Його сміливий державницький розум підказав йому, що для її міжнародного престижу і авторитету потрібна нова віра.

Згідно із літописом, улітку 988 року князь Володимир Святославович був охрещений у церкві св. Іакова в м. Херсонесі й одружився з сестрою візантійського імператора Анною.

Масове хрещення киян, як оповідає літопис, відбувалося у водах річки Почайна, притоці Дністра. Після цього християнство стало державною релігією Київської Русі. У деяких регіонах впровадження нової релігії було зустрінуте вороже. Елементи язичництва доволі довго зустрічалися в народі.

Із прийняттям християнства Київська держава стала частиною світової християнської спільноти, особливо тісно зблизилась з Візантією – найбільш розвинутою державою тогочасної Європи. Християнство сприяло розвитку освіти, культури. Це був поштовх до розвитку художнього мистецтва та архітектури.

Наверх ↑