Новини з апаратної наради в облдержадміністрації

Версія для друкуВерсія для друку

Із 1 жовтня пільги на оплату житлово-комунальних послуг можна отримати грошима. На нараді у т.в.о. голови облдержадміністрації обговорили питання надання субсидій та пільг під час оплати житлово-комунальних послуг на опалювальний період.

За даними Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації, попередня кількість сімей, які отримають субсидію в опалювальний період 2019/20 року, – 200 тисяч. Як і минулого сезону, охочі отримати субсидію в грошовій формі, зможуть це зробити й надалі.
«Із січня 2019 року управління соціального захисту населення області забезпечили реалізацію механізму надання житлових субсидій у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки надавачів послуг через АТ «Ощадбанк». В опалювальний період 2018/19 року одержували житлову субсидію готівкою 201,7 тисяч осіб (143,9 тисяч пенсіонерів – через Пенсійний фонд, 57,8 тисяч осіб – через АТ «Ощадбанк»), у безготівковій формі – 11,5 тисяч осіб», – повідомила директор Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Людмила Корнієнко.
Із 1 травня поточного року субсидії сім’ям, які її отримували в попередньому сезоні, призначаються у готівковій формі. Тим, хто вперше звернувся за субсидією, має заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги або щомісячний розмір субсидії перевищує 5 тисяч гривень, – допомога надається у безготівковій формі.
У зв’язку з наявною простроченою понад місяць заборгованістю у сумі 340 гривень не мають права на призначення субсидії на наступний термін із травня 2019 року 13,5 тисячі сімей. Станом на 15 вересня питання погашення боргу або укладання договорів його реструктуризації вирішено щодо 5 тисяч сімей.
Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації розробив план заходів із метою своєчасного призначення житлових субсидій із травня 2019 року на наступний період та доручив провести інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення: кому необхідно подати нові заяву та декларацію, шляхом адресного інформування сімей, зокрема через сільські (селищні) ради, об’єднані територіальні громади.
Відповідно до норм чинного законодавства з травня 2019 року необхідно подати до управлінь соціального захисту населення області нові заяви та декларації 42,2 тисячі сімей. Станом на 15.09.2019 до рай(міськ) управлінь соціального захисту населення звернулось 13,4 тисяч сімей із вказаних категорій (31 %).
Із 1 жовтня цього року й пільгові категорії громадян України зможуть отримати державну допомогу на оплату житлово-комунальних послуг у грошовому вигляді. В області на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, перебуває 413,3 тисячі осіб. Для надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг на 2019 рік із державного бюджету передбачено 362 мільйони гривень.
«У жовтні поточного року пільги будуть нараховані автоматично (без звернення пільговиків) у безготівковій формі. Суми пільг перераховуватимуться на рахунки надавачів послуг через АТ «Ощадбанк» на підставі договорів, а банк уже перерахує суми пільг на підприємства, що надають комунальні послуги, – пояснила Людмила Корнієнко. – Якщо пільговик хоче отримати пільгу грошима, він має подати заяву до початку опалювального сезону, тобто до 15 жовтня».
Змінюється й послідовність перерахування пільгових коштів. Спочатку «Ощадбанк» перерахує в повному об’ємі суму пільги за опалення, потім – за гаряче водопостачання, централізоване водопостачання, водовідведення, потім – електричну енергію і всі відповідні платежі. Кожному пільговику буде надіслано смс-повідомлення з повною сумою пільги і залишком коштів, який необхідно буде сплатити самостійно за ту чи іншу комунальну послугу.
Для наглядності Людмила Корнієнко більш детально пояснила систему перерахування пільгових сум на конкретному випадку:
«Наприклад, інвалід має розмір суми пільги 1400 гривень. Спочатку вона йде на оплату опалення (у повному розмірі, наприклад, 1100 грн), потім – за гарячу воду (300 гривень для прикладу), решта – за холодну воду та електроенергію. В смс-повідомленні буде зазначено, на що пільгових грошей не вистачило, наприклад, на квартплату чи світло. Їх пільговик має оплатити самостійно».
Т.в.о. голови Полтавської облдержадміністрації Олег Пругло дав доручення головам ОТГ, сільських та селищних рад провести роз’яснювальну роботу серед населення щодо субсидій і пільг на оплату послуг ЖКГ та процедури їх отримання, адже законодавство в цій сфері так швидко змінюється, що люди не встигають зорієнтуватися в ситуації.

                                                                                                                    
В області створено 53 ОТГ із 81 перспективної

На нараді в тимчасово виконувача обов`язків голови облдержадміністрації представили Перспективний план формування територій громад Полтавської області з урахуванням змін, що були прийняті 17 вересня на сесії обласної ради.
Директор Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій облдержадміністрації Інна Іщенко повідомила, що зміни до Перспективного плану вносили з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування та волевиявлення мешканців про добровільне об’єднання чи приєднання.
«Нині в області створено 53 об’єднані територіальні громади, 45 із яких перебувають на прямих міжбюджетних відносинах із державою. Тобто понад 400 тисяч мешканців області вже мали відчули реформу децентралізації, – говорить Інна Іщенко. – Фінансування громад значно зросло, вони стали фінансово самодостатніми. Наші Пирятинська, Засульська, Опішнянська, Михайлівська, Машівська, Сенчанська, Коломацька ОТГ мають значні показники успішності за результатами фінансового моніторингу.
Лише за рік доходи ОТГ значно зросли. Наприклад, Коломацька ОТГ у 2018 році мала 7,6 мільйона гривень, а у 2019 році – вже 32,7 мільйона. Опішнянська ОТГ за рік збільшила доходи на 28 мільйонів гривень (11 млн грн у 2018-му, і 39,4 млн грн у 2019-му).
Під час розробки проєкту Перспективного плану все літо тривали консультації з представниками органів місцевого самоврядування, райдержадміністрацій, депутатами місцевих та районних рад. Зокрема, обговорили питання формування Заводської та Опішнянської об’єднаних територіальних громад, провели роз’яснення щодо перспектив створення майбутніх Диканської та Котелевської об’єднаних територіальних громад.
Загалом на Полтавщині:
• об’єднано 184 місцеві ради (36,6% від загальної кількості рад);
• загальна площа ОТГ – 9,3 тис.км2 (32,5% від площі області);
• чисельність населення ОТГ – 394,5 тис. осіб (28,2% до загальної чисельності населення області).
Із урахуванням змін, затверджених останнім засіданням сесії обласної ради, Перспективний план формування територій громад Полтавської області передбачає створення 81 об’єднаної територіальної громади і 4 округи: Полтавський, Кременчуцький, Миргородський, Лубенський.
«Пирятинський округ ми теж виокремили на карті, як того вимагає громада. Хоча він навряд чи буде затверджений Кабміном, адже дуже малий – із населенням 41 тисяча осіб, а треба щоб було хоча б 150 тисяч населення. Гребінківський район відмовився бути в складі Пирятинського округу, а перейшов до Лубенського», – повідомила Інна Іщенко.
Також у план внесені зміни у зв’язку з появою нових ОТГ: Новооржицької, Гоголівської, Ромоданівської, Супрунівської, Великобудищанської, Горішньоплавнівської, Зіньківської, Петрівської. Деякі населенні пункти у 11 районах області, що не були охоплені ОТГ, заявили про приєднання до вже створених, нових громад, чи тих, що скоро з’являться.
«Нині на карті області залишилися «білі плями» – це ті населені пункти, які не знають, до кого їм долучитися. Громадам необхідно швидше визначатися, щоб об’єднатися добровільно, а не примусово, як буде вже з січня 2020 року. Важливо, щоб ці рішення були виважені, за показниками, а не емоційні», – підкреслив т.в.о. голови Полтавської ОДА Олег Пругло.
Також у Департаменті економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій облдержадміністрації повідомили, що надалі всі зміни до Перспективного плану області будуть належати до компетенції облдержадміністрації без погодження на сесії обласної ради. Затверджуватиме адміністративно-територіальний устрій на центральному рівні Кабмін.

Апарат облдержадміністрації з 1 жовтня більше не прийматиме документи в паперовому вигляді, – Катерина Бойко

Із 1 жовтня державні органи переходять на електронний обмін документами. Про його впровадження на території області розповіла керівник апарату облдержадміністрації Катерина Бойко.
«17 січня 2018 року набула чинності постанова Кабміну № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» в частині обміну документами виключно в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ). Чинний уряд на засіданні 4 вересня ухвалив рішення про остаточний перехід на електронний обіг документами між органами державної влади з 1 жовтня 2019 року», – нагадала Катерина Бойко.
Додала, що організації мають обмінюватися документами лише в електронному вигляді (виключно через СЕВ ОВВ). У разі наявності власної системи електронного документообігу (СЕДО) підключення до СЕВ ОВВ відбувається через інтеграцію до СЕВ ОВВ. Адміністратор останньої системи – Державне підприємство «Державний центр інформаційних ресурсів України» («Держінформресурс»).
«В облдержадміністрації нині відбувається процес впровадження та дослідної експлуатації Єдиної системи електронного документообігу Полтавської області. СЕДО облдержадміністрації під назвою Аскод інтегрована до СЕВ ОВВ, постійно здійснюється обмін документами в електронній формі», – зазначила Катерина Бойко.
Поінформувала, що Великобагачанська, Зіньківська, Карлівська, Чутівська, Шишацька райдержадміністрації досі не підключені до СЕВ ОВВ, але вже направили заявку й пакет документів до ДП «Держінформресурс».
«В усіх райдержадміністраціях ми організовували навчання, впроваджено електронну систему документообігу Аскод. Не всі в ній працюють. Деякі РДА досі надають перевагу паперовому документообігу. Досить добре працюють у системі Аскод Кобеляцька, Козельщинська, Лохвицька, Глобинська, Гребінківська, Кременчуцька, Миргородська, Шишацька, Оржицька й Полтавська райдержадміністрації, – додала Катерина Бойко. – Жодна ОТГ не підключена до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади. Лише певна частина почали контактувати з ДП «Держінформресурс» й подали заявки».
У виконкомах Полтавської, Кременчуцької, Миргородської і Горішньоплавнівської міських рад незабаром планують інтегрувати СЕВ ОВВ з власними системами електронного документообігу. Нині обмінюються документами через доступ до вебінтерфейсу СЕВ ОВВ. Місто Гадяч планують підключити до підсистеми «Модуль для швидкого підключення до СЕВ ОВВ з функціоналом електронної канцелярії».
«Лубни взагалі не підключені до СЕВ ОВВ і чомусь тільки планують вивчати це питання. Таке ставлення до відповідних завдань є незадовільним», – сказала Катерина Бойко.
Вона звернулася до голів ОТГ активізувати роботу із впровадження електронного документообігу.
«Апарат облдержадміністрації з 1 жовтня більше не прийматиме документи в паперовому вигляді. Є відповідна постанова, рішення нашого уряду. Маємо забезпечити 100-відсоткове їх виконання», – наголосила керівник апарату ОДА.
«Ми уже перейшли на електронний документообіг. Я підписую документи в електронному вигляді. Однак не всі голови райдержадміністрацій належним чином розібралися й користуються СЕДО. Ми бачимо через програму, що електронний цифровий підпис на деяких документах ставить секретар, а не голова. Це дуже прикро. Якщо не налагодити відповідну роботу, документообіг загальмується. У разі потреби проведемо ще навчання, надамо необхідні роз’яснення», – зазначив т.в.о. голови облдержадміністрації Олег Пругло.

                                                                                                            
Проведення осіннього призову обговорили на нараді в облдержадміністрації

В області 1 жовтня стартує осінній призов громадян на строкову військову службу. Про підготовку до нього та якісне його проведення говорили на апаратній нараді в облдержадміністрації.
«Питання щодо призову не було в порядку денному наради. Його додали після засідання обласної призовної комісії, що відбулося минулої п’ятниці. Залученим до призовної кампанії варто сумлінніше ставитися до своїх обов’язків, зокрема головам призовних комісій і відповідно керівникам райдержадміністрацій, – зазначив т.в.о. голови облдержадміністрації Олег Пругло. – Нині в Україні – війна. Нагадую, призвані на строкову службу юнаки участі в операції Об’єднаних сил не беруть, але вони отримають військову спеціальність. У разі, не дай Боже, загострення ситуації на передовій вони знатимуть, як їм діяти.
Військовий комісар обласного військового комісаріату полковник Дмитро Губський поінформував, що планове завдання для Полтавщини – 606 осіб. Зокрема, упродовж осіннього призову до лав Збройних сил України мають відправити 386 полтавців, до Національної гвардії України – 153, Державної служби спеціального транспорту – 28, Державної прикордонної служби – 39.
Особливість цього призову – поділ його на два етапи. Вони відрізняються кількістю юнаків, яких відправлять зі збірного пункту облвійськкомату до військових частин ЗСУ й інших військових формувань у жовтні, листопаді й грудні.
«Станом на 30 вересня 2019 року районні (міські) військкомати Полтавщини повинні зарахувати до складу команд молодого поповнення 100 % призовників, – зазначив Дмитро Губський. – Із цим завданням впорався Решетилівський райвійськкомат. Наблизилися до виконання завдань Хорольський, Диканський, Великобагачанський, Козельщинський, Зіньківський, Новосанжарський РВК і Миргородський ОМВК. Найгірший стан справ щодо зарахування призовників – в Оржицькому, Пирятинському, Котелевському, Кобеляцькому, Гребінківському районах, а також у Полтаві й Кременчуці».
Із-поміж причин такої ситуації Дмитро Губський назвав слабку організацію оповіщення призовників і слабку взаємодію райвійськкоматів із працівниками Нацполіції щодо надання допомоги в розшуку ухильників від військової служби.
«Уже створено Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних. Нині триває заповнення його бази. Прослідковуємо призовників, які понад рік і більше ухиляються від строкової служби. Такі військовозобов’язані, не виконуючи свій громадянський обов’язок, обмежують низку своїх соціальних прав – виїзд за кордон, працевлаштування на державну службу, в органи Нацполіції. Вони потрапляють у так званий чорний список», – розповів Дмитро Губський.
Обласний військовий комісар поінформував, що розпочався призов офіцерів запасу на строкову службу: «Вже третій рік він відбувається. Можемо призвати 25 офіцерів запасу до лав ЗСУ. За час служби за ними зберігатиметься місце роботи, середня заробітна плата. Як військовослужбовці вони отримуватимуть офіцерську заробітну плату – 15 тисяч гривень».

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
Полтавської обласної державної адміністрації

Наверх ↑