Консультує Міністр юстиції України

Версія для друкуВерсія для друку

МІН`ЮСТ КОНСУЛЬТУЄ: Про порядок стягнення  аліментів на дитину з-за кордону
Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав  таких конвенцій:

- Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)  

- Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу  /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки) 
- Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан).

Як звернутися до іноземного органу для стягнення аліментів на дитину?  
Для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном, громадяни України мають два способи:
• звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (якщо питання стягнення аліментів вирішувалося в України і є рішення суду);
• звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник із заявою про винесення рішення щодо аліментів (така можливість передбачена Конвенцією ООН 1956 року та Гаазькою конвенцією 2007 року, однак на практиці не всі держави погоджуються приймати такі заяви).
Усі  звернення  про  стягнення  аліментів  на  дитину  в  Україні  надсилаються для передачі за  кордон через Міністерство юстиції України.

Які документи потрібно подавати ?

У випадку, коли є рішення суду України про стягнення аліментів необхідно звернутися з клопотанням стягувача (кредитора) про визнання і виконання  рішення суду України про стягнення аліментів, адресоване компетентному органу (суду) іноземної держави

У клопотанні має бути зазначено наступне:
• повне  ім'я  відповідача  (боржника),   дата народження, громадянство а також, наскільки це відомо позивачу         (стягувачу),  його поточна адреса або  адреси протягом останніх 5 років, рід занять і місце роботи;
• наявні   відомості  про  фінансовий  та  сімейний стан  боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;
• будь-яка  інша  інформація,  що  може       сприяти встановленнюмісцезнаходження  боржника  чи  виконанню   клопотання. 
До клопотання  додаються  належним чином оформлені судом,  що  виніс рішення, такі документи:
• засвідчена судом копія судового рішення;
• довідка суду про те, що рішення набрало законної сили;
• довідка державного виконавця про часткове виконання або невиконання рішення на території України;
• довідка суду  про  те,  що  відповідач  був  належним  чином повідомлений  про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують,  якщо  відповідач  не  брав  участі  в судовому засіданні;
• завірений переклад клопотання та його додатків на іноземну мову.
Також відповідно до Гаазької конвенції 2007 року слід додати
• завірену судом копію  протоколу судового засідання,
• фотокартку стягувача.
У  разі,  коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача,  який  проживає  за  кордоном (а також коли за Гаазькою конвенцією 2007 року  порушується питання  про  зміну  розміру аліментів) до відповідної Договірної Сторони надсилаються заява та інші документи,  необхідні для розгляду справи по суті.
Форма заяви:       https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06  
   У заяві необхідно зазначити (або до неї додати) наступну інформацію:  
• повне   ім'я   відповідача  (боржника),  дату  народження,  громадянство  та,  наскільки  це  відомо  позивачу,   його   місця проживання  протягом  останніх  5  років, рід занять і місце роботи;
• відомості  про фінансовий та сімейний стан відповідача, у т.ч. інформацію про належне йому майно;
• відомості про  фінансовий та сімейний стан позивача (заявника), у т.ч. довідку про доходи;
• дублікат або нотаріально засвідчену копію   документа,   що  підтверджує  ступінь родинних зв'язків      між відповідачем та дитиною, на       користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо), або - коли заява стосується вирішення  питання  про  зміну  розміру аліментів -  засвідчену судом копію  судового  рішення  чи  іншого документа, яким установлено розмір аліментів
• фотокартку позивача;
• будь-яку іншу інформацію,  що  може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача  (боржника)  чи виконанню клопотання;
• нотаріально  засвідчене доручення,  яке уповноважує орган, що приймає,  відповідної  Договірної  Сторони  діяти  від   імені позивача,  або  інформацію  про будь-яку іншу особу,  уповноважену діяти від імені позивача;
• завірений переклад заяви та її додатків на іноземну мову.

 
Якою мовою подаються  документи?
Документи, що направляються з України і складені українською мовою, мають бути перекладені на офіційну мову запитуваної Договірної держави або іншу мову, яку запитувана Договірна держава визначила як прийнятну для всієї своєї території або тієї її частини, на якій проживає боржник.
На підставі конвенцій нотаріально завірений переклад не вимагається, достатньо, якщо переклад офіційно засвідчений перекладачем або бюро перекладів.
Вимога консульської легалізації або засвідчення документів апостилем також не застосовується до документів відповідно до конвенцій.
Відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року, якщо переклад документів  на офіційну мову  запитуваної Договірної держави неможливо зробити  в Україні, вони можуть бути передані Міністерством юстиції України запитуваному центральному органу без перекладу або з перекладом англійською чи французькою мовою для організації перекладу у запитуваній Договірній державі. Такий переклад здійснюється лише у разі узгодження із заявником (стягувачем) порядку і умов оплати ним витрат за такий переклад.
Як це працює?
Належним чином оформлену заяву, клопотання надсилають до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції.
Міністерство юстиції України як запитуючий центральний орган протягом 30-ти  календарних днів після отримання заяви:
• перевіряє наявність у ній інформації і документів;
• може повернути заяву заявнику для дооформлення у разі необхідності;
• заповнює формуляр про передачу та направляє його разом із заявою до центрального органу запитуваної Договірної держави;
• у разі необхідності сприяє заявнику у вирішенні питання щодо здійснення перекладу документів мовою запитуваної Договірної держави відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року;
• на звернення запитуваного центрального органу отримує від заявника додаткові документи, необхідні для розгляду заяви, в тому числі довіреність на право представництва інтересів заявника у справі;
• на звернення центрального органу запитуваної Договірної держави надає засвідчені компетентним органом України копії документів.
Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви чи  клопотання – після отримання інформації від іноземних органів.

Зауважимо, що, як вбачається із практики застосування конвенцій, більшість країн-учасниць вищезгаданих Конвенцій не можуть виконувати рішення про стягнення аліментів, визначених у частці від доходу, а тому приймають до розгляду лише ті рішення, у яких розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі.

Який порядок стягнення аліментів із того з батьків, хто проживає у державі з якою Україна не має відповідного міжнародного договору?
У разі виїзду одного з батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон,  обов’язок на утримання дитини не припиняється. Для забезпечення виконання зобов’язань можна:   
• укласти договір між платником аліментів і тим з батьків, з яким  залишається дитина, або
• укласти договір про припинення права  на аліменти  для дитини  у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно.

Якщо аліментні  зобов'язання  не  були  виконані  особою,  що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.

Якщо боржник проживає або постійно працює в державі, з якою відсутній міжнародний договір, що передбачає спрощений порядок звернення про стягнення аліментів, питання про стягнення аліментів вирішується виключно у порядку і на умовах, визначених законодавством такої іноземної держави. У такому разі заінтересована особа (стягувач) самостійно або через адвоката звертається до іноземного суду чи іншого компетентного органу для вирішення питання про стягнення аліментів або про визнання і виконання рішення українського суду.
Як врегулювати це питання до виїзду за кордон?
З  метою  запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа,  що  виїжджає  для постійного  проживання  за  кордоном,  разом  із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон  або  оформлення
відповідної   сторінки  у  паспорті  подає  до відділу Державної міграційної служби за  місцем  постійного проживання  у  разі  наявності  дитини, що залишається  в  Україні,  договір  про  виплату   аліментів   або нотаріально   засвідчену  заяву  про  відсутність  у  одержувача аліментів вимог щодо стягнення  аліментних  платежів,  або  копію рішення суду про виплату аліментів.

До моменту одержання паспорта зазначена особа повинна подати  до відповідного  органу  внутрішніх  справ  за  місцем  постійного проживання в Україні документ, що підтверджує виконання аліментних зобов'язань:
• нотаріально  засвідчену  заяву  про  відсутність  у одержувачів  аліментів  вимог  щодо  стягнення аліментних платежів; 
• нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів проводилося за рішенням суду).

У разі  невиконання  аліментних  зобов'язань  на  момент одержання паспорта до особи, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, застосовуються обмеження, передбачені законодавством.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
 

 

МІН`ЮСТ КОНСУЛЬТУЄ: хто такі присяжні, як ними стати та які справи розглядаються за їх участю?

Статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Хто такі присяжні?
Присяжний – це  особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Хто може бути присяжним?
Присяжними можуть бути:
• громадяни України;
• віком від 30 до 65 років;
• які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду;
• володіють державною мовою.

Хто не може бути присяжним?
Присяжними не можуть бути:
• особи, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
• особи, які мають незняту чи непогашену судимість;
• особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
• народні депутати України, члени, Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, державні службовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя.
Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Крім того, голова суду  увільняє від виконання обов’язків присяжного:
• особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;
• керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
• особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
• іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

До розгляду яких справ залучаються присяжні?
У цивільних справах розглядають справи про:
• обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною;   
• визнання особи безвісно відсутньою чи померлою;
• усиновлення;
• надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
• примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

У кримінальних справах розглядають справи про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі.

Які обов’язки присяжних?
При розгляді справ у суді присяжні зобов’язані:
• справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
• дотримуватися правил суддівської етики,
• виявляти повагу до учасників процесу;
• не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
• виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Які гарантії мають присяжні?
Гарантії присяжних на час виконання ними обов'язків у суді:
• зарахування часу виконання присяжними обов'язків у суді до трудового стажу*;
• збереження всіх гарантій та пільг за місцем роботи;
• заборона звільнення присяжних з роботи або переведення на іншу роботу без їх згоди;
• виплата винагороди за час проведений в суді;
• відшкодування витрат на проїзд, наймання житла, виплата добових;
• застосування до присяжних заходів безпеки у разі потреби.
*Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ними обов'язків в суді.

Які особливості оплати праці присяжних?
Присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу до якого належить:
• ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
• участь присяжного в судовому засіданні;
• перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
• час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).
Виплата винагороди присяжному здійснюється на підставі письмової заяви присяжного.

 

Як стати присяжним?
• Особа, яка виявила бажання стати присяжним, має звернутися до місцевої ради із заявою про включення до списку присяжних.
Саме органи місцевого самоврядування формують і затверджують список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними.
• У разі відповідності такої особи встановленим у законі вимогам місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних. Список присяжних направляється у відповідний суд.
• Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі у  конкретній справі.
• Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні.
• Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність.
• Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для закінчення  розгляду справи, розпочатої за їхньою участю.

Більше про інститут присяжних можна дізнатись на  сайті  проєкту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» http://pravo.minjust.gov.ua та за «гарячою» телефонною лінією Державної судової адміністрації України 0 800 501 492
 

 

МІН ` ЮСТ КОНСУЛЬТУЄ: як отримати статус особи з інвалідністю військовослужбовцю, який отримав поранення під час участі в АТО?

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період зазначених заходів або в районах проведення АТО у період її проведення.
Хто має право на звернення для отримання статусу?
● військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового і начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
● працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;
● особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО  у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;
● особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами;
● особи, які добровільно забезпечували проведення АТО, у тому числі провадили волонтерську діяльність.
Куди потрібно звернутися?
Для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина із заявою та довідкою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.
Особі з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю».
Які  ще документи необхідно надати?

Для працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до                                                забезпечення проведення АТО:
• довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;
• документи про залучення до виконання завдань АТО в районах її проведення
або направлення (прибуття) у відрядження для участі в АТО в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових)  розслідувань за фактами отримання поранень),
• документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ, організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження;
Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО  у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів:
  • довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;
• документи про безпосередню участь особи в АТО в районах її проведення;

Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами: • довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;
• клопотання про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни керівника добровольчого формування, до складу якого входила така особа, або командира (начальника) військової частини, у взаємодії з якими особа виконувала завдання АТО.
До клопотання додаються:
- документи, що підтверджують участь особи в АТО, або письмові свідчення не менш як 2-х свідків з числа осіб, які разом з такою особою брали участь в АТО та отримали статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника війни;
- довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
Для осіб, які добровільно забезпечували проведення АТО, (у тому числі провадили волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення: • довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;
• довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення особи до забезпечення проведення АТО
або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення АТО, у разі відсутності зазначеної довідки.

Що робить медико-соціальна експертна комісія ?
Комісія МСЕК встановлює:
● І, ІІ,ІІІ групу інвалідності;
● визначає відсоток втрати непрацездатності;
● визначає потребу в протезуванні.
Після обстеження видається довідка про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або вказує відсоток непрацездатності.
Довідка МСЕК є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.
Скільки це коштує?
Обстеження військовослужбовців у державних лікувальних закладах при яких діють військово-лікарська комісія та медико-соціальна експертна комісії здійснюється безкоштовно.
Який термін розгляду?
Рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення, за місцем проживання, у місячний строк з дня подання документів.
Коли особа, може бути позбавлена статусу особи з інвалідністю внаслідок війни?
Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу у разі:
● наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в АТО;
● виявлення факту підроблення документів або надання недостовірних даних про особу;
● подання особистої заяви про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

МІН`ЮСТ КОНСУЛЬТУЄ: що таке булінг, як його розпізнати та як діяти сторонам конфлікту?
У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу. Напередодні початку нового навчального року, Міністерство юстиції України продовжує інформування в рамках кампанії  #СтопБулінг.
Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) (цькування) - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Які ознаки булінгу?
Типовими ознаками булінгу є:
систематичність (повторюваність) діяння;
наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Які  є види булінгу ?
Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:
- фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
- психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
- економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
- сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
- кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).
Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?
Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася -  це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!
Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?
Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.
Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).
Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію!
Що робити, якщо ви стали свідком булінгу?
Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати.
Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги.
Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.
Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.
Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.
Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!
Що робити, якщо ваша дитина агресор?
Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.
Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.
Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.
Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.
Яка роль  відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?
Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:
розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;
вживає відповідних заходів реагування;
забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Також Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.
Яка відповідальність за вчинення булінгу?
До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).
Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

 

 

Консультує Міністр юстиції України: як не потрапити на гачок інтернет-шахраїв
Доброго дня! Місяць тому з моєю подругою стався неприємний випадок. В інтернет-магазині  замовила кофтину, на вимогу  продавця наперед перерахувала кошти, але досі її так і не отримала. Вона писала на сторінку інтернет-магазину, але відповіді так і не дочекалася. Порадьте, будь ласка, що робити у такій ситуації?
Дінара Хайраджи

Інтернет-магазин -  це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Що має бути обов’язково зазначено на сайті Інтернет-магазину?
Законодавством передбачений перелік обов’язкової інформації, яка зазначається на сайті Інтернет-магазину, зокрема:
● повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;
● місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
● адреса електронної пошти та/або адреса Інтернет-магазину;
● ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті;
● якщо діяльність передбачає отримання ліцензії – необхідно зазначити відомості про таку ліцензію, зокрема серія, номер, строк дії та дата видачі;
● порядок формування кінцевої вартості товару щодо включення (невключення) певних податків у вартість товару;
● інформація про вартість доставки.
Зазначу, інформація про найменування, адресу, контакті дані є вкрай необхідним, щоб споживачу було повністю зрозуміло хто є контрагентом, до кого можна звернутися із вимогами.
Як укладається договір в Інтернет-магазині?
Договір, який укладено в Інтернет-магазині, вважається електронним правочином.  Для укладення електронного правочину обов’язково на сайті повинні зазначатися найменування товару, а також його вартість.
Після укладення договору в Інтернеті, покупець повинен отримати від продавця оперативне підтвердження отримання замовлення. Таким підтвердженням може розглядатися, наприклад, електронний лист із підтвердженням та зазначенням товару, що придбається, його характеристик, ціни, умов оплати та доставки, а також посилання на інші умови договору, що можуть бути розміщені на сайті Інтернет-магазину.
Крім підтвердження отримання замовлення, по факту виконання договірних зобов’язань (наприклад) продавець повинен обов’язково надати вже підтвердження вчинення правочину, якими можуть бути електронний документ, квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон.
При чому, такий документ обов’язково повинен містити порядок обміну чи повернення товару,  найменування продавця адреса та контакті дані, а також гарантійні зобов’язання.
Як можна замінити товар?
Закон України «Про захист прав споживачів»  дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:
● інший товар відповідає меті використання замовленого;
● має таку ж або кращу якість;
● його ціна не перевищує ціни замовленого товару.
Як можна повернути  товар?
Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару.
Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір протягом 90 днів від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту одержання уточненого повідомлення.
Якщо продавець відмовляється прийняти або обміняти товар?
У такому випадку, переконайтеся, що володієте інформацією про суб'єкта господарювання, який здійснив продаж та зверніться із заявою про порушення своїх прав до  територіальних органів Держпродспоживслужби України чи  до суду за місцем свого проживання.
Зверніть увагу, судовий збір за позовами про порушення прав споживачів не стягується!
Коли товар не можна повернути?
Повернути продукцію в магазин і отримати назад свої гроші можна далеко не за всі товари. Наприклад, поверненню не підлягають продовольчі товари, лікарські препарати та засоби,
предмети сангігієни. Крім того, повернути не можна:  
● парфюмерно-косметичні вироби;
● пір'яно-пухові вироби;
● дитячі іграшки м'які та гумові надувні;
● зубні щітки;
● розчіски, гребенці та щітки масажні;
● рукавички;
● тканини, тюлегардинні і мереживні полотна;
● білизна натільна;
● білизна постільна;
● панчішно-шкарпеткові вироби;
● друковані видання;
● вироби з натурального та штучного волосся (перуки);
● товари для немовлят (пелюшки,  соски,  пляшечки для годування  тощо);
● інструменти для манікюру, педикюру;
● ювелірні   вироби   з   дорогоцінних  металів,  дорогоцінного  каміння,   дорогоцінного   каміння   органогенного   утворення  та  напівдорогоцінного каміння.

Більш детальний перелік наведений  у постанові КМУ від 19 березня 1994 р. N 172  «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»».
Як захистити себе при купівлі товарів через  Інтернет?
Забезпечити свою покупку в Інтернеті можна за допомогою:
● Відправлення товару з післяплатою. Післяплата – спосіб розрахунку, коли гроші за товар сплачуються у поштовому відділенні та за додаткову плату надсилаються продавцеві. При післяплаті можна оглянути товар прямо у відділенні та відмовитися від купівлі, якщо він не підійшов.

● Повернення оплати через банк.  Якщо Ви оплатили покупку в Інтернеті, а продавець  не відправив куплений товар - зверніться до свого банку із заявою про повернення сплачених коштів. Банк пояснить, чи можливе повернення коштів, скоординує подальші дії та проведе розслідування. 
Якщо через банк повернути гроші не вдалося - звертайтеся із позовом про відшкодування коштів до суду.
Куди скаржитися на шахраїв в Інтернеті?
Якщо Ви стали жертвою Інтернет-шахрайства – не соромтеся, а  звертайтеся у  правоохоронні органи.  В Управлінні по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України можна оформити електронну заяву про випадок правопорушення:  www.cyberpolice.gov.ua
Якщо гроші були переведені шахраєві через платіжну онлайн систему, то варто звернутися в службу підтримки цієї платіжної системи. Є ймовірність, що після цього рахунок  шахрая заблокують.
У випадку ж з Інтернет-магазинами потрібно написати скаргу на адресу продавця. Якщо претензія буде проігнорована, то потрібно буде подати заяву в правоохоронні органи або звернутися в прокуратуру.
Зауважте, що власники Інтернет-магазину не є недосяжними. Сайт знаходиться на хостингу, а це припускає наявність паспортних даних власника. Якщо на ресурсі вказано юридичну адресу, то ви можете відразу подати в суд і відстояти свої права споживача.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

 

Консультує Міністр юстиції України: Відповідальність неповнолітніх за вчинені злочини

Доброго дня, пан Павло! Мій неповнолітній племінник, вчинив крадіжку, він жалкує про скоєне, але злочин є злочин і кримінальна справа вже відкрита. Підкажіть, будь ласка, яка кримінальна відповідальність передбачена для неповнолітніх? 
Людмила Бевз

З якого віку особи підлягають кримінальній відповідальності? 
Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Однак, за вчинення окремих видів злочинів до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від 14 до 16 років.

Які види покарань застосовуються до неповнолітньої особи?
До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань як штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт або позбавлення волі. Крім того, до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

У чому полягають особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх?
Для неповнолітніх передбачені особливі, менш суворі, більш гуманні умови кримінальної відповідальності та покарання, порівняно з дорослими злочинцями, а саме:
• за певних умов допускається можливість звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру;
• скорочено види покарань та обмежено строки встановлених покарань; 
• передбачено більш м’які вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання;
• зменшено строки після спливу яких до неповнолітнього можливе застосування умовно-дострокового звільнення, а також строки погашення і зняття судимості.

Які особливості при призначенні покарання?
Суд, окрім того, що враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Також неповнолітній вік особи, сам по собі, є обставиною, що пом’якшує покарання. Вона  обов’язково   має   враховуватись   при  призначенні  покарання незалежно від того,  чи досяг підсудний  на  час  розгляду  справи  повноліття.

Чи може бути неповнолітній звільнений від  відбування кримінального покарання?
Так, українське законодавство передбачає таку можливість, але за певних умов. По-перше, неповнолітня особа може бути звільнена від покарання з випробуванням. Проте, таке звільнення є можливим якщо особу засудили до арешту чи позбавлення волі. Іспитовий строк встановлюється тривалістю від 1 до 2 років. По-друге, неповнолітнього може бути звільнено від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, його може бути звільнено. Проте, має бути визнано, що внаслідок щирого каяття  та подальшої бездоганної поведінки він, на момент постановлення вироку, не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує примусові заходи виховного характеру:
• застереження;
• обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
• передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
• покладення на неповнолітнього, який досяг 15-ти річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодувати заподіяні майнові збитки;
• направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3 років.

Але варто пам’ятати,  у разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

У яких випадках неповнолітню особу можуть засудити до позбавлення волі?
Позбавлення волі на певний строк є найсуворішим покаранням і може застосовуватися за:
• вчинений повторно злочин невеликої тяжкості ‒ на строк не більше 1  року 6 місяців;
• злочин середньої тяжкості ‒ на строк не більше 4 років;
•  тяжкий злочин ‒ на строк не більше 7 років;
• особливо тяжкий злочин ‒ на строк не більше 10 років;
• особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, ‒ на строк до 15 років.

За яких умов неповнолітні можуть звільнятися від кримінальної відповідальності?
До неповнолітнього можуть бути застосовані загальні види звільнення від кримінальної відповідальності:
• у зв’язку з дійовим каяттям;
• у зв’язку примирення винного з потерпілим;
• у зв’язку з передачею винного на поруки;
• у зв’язку із зміною обстановки.

Також до неповнолітнього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Проте, останній вид застосовується тільки до тих, кого було засуджено до позбавлення волі.

Окремо зазначу: Міністерство юстиції є координатором усіх напрямів роботи, пов’язаної з реформуванням сфери правосуддя для дітей в Україні. Так, в Україні впроваджена Національна стратегія реформування правосуддя для дітей на період до 2023 року в межах якої нами розроблено законопроект «Про правосуддя, дружнє до дитини» та стартував проект «Від мрії до дії», мета якого – профілактика правопорушень серед неповнолітніх.

Додатково Мін’юст спільно з Генпрокуратурою запустили пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» на базі системи надання БПД у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях.

Ключові умови застосування Програми – додаткові заходи, які допоможуть неповнолітньому будувати соціальні зв’язки, знайти нове захоплення та змінити свою поведінку. Для цього залучаються  спеціалізовані установи та психологи, які  мають досвід ресоціалізації дітей.

Далі, за результатами Програми відновлення, якщо неповнолітній відшкодує шкоду і примириться з потерпілим, кримінальне провадження закривається. При цьому неповнолітній пройде програми ресоціалізації.  

І, насамкінець додам, за статистикою Генпрокуратури, у 70% випадках неповнолітній правопорушник, який потрапив за грати на строк більше одного року, потрапляє у в’язницю повторно. Тож, відновне правосуддя дає шанс повернутися до нормального життя.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

 

 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Як зареєструвати ФОП»

Доброго дня, шановний Міністре! Звертаюсь до Вас з проханням роз’яснити процедуру державної реєстрації  фізичних осіб-підприємців. Які документи необхідно підготувати і чи можу я зробити це онлайн?
Сергій Никоненко
З чого почати? 
Перш за все, необхідно обрати код  запланованої діяльності за Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД). Перелік КВЕДів можна знайти на сайті Державної служби статистики України http://kved.ukrstat.gov.ua.

Далі, необхідно підготувати заяву та інші документи для реєстрації себе, як фізичної-особи підприємця.

Одночасно, заявник може обрати спрощену систему оподаткування та/або реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість (ПДВ).

Куди звернутися?
Реєстрацію фізичних осіб - підприємців  уповноважені здійснювати суб’єкти державної реєстрації:
• виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (у разі прийняття відповідною радою рішення про набуття таких повноваженнь), Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
• нотаріуси;
• акредитовані суб'єкти (підприємства, які мають акредитацію Міністерства юстиції України).
Державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
Тобто, якщо особа, яка бажає зареєструватися як фізична особа-підприємець мешкає на території Київської області, вона  може звернутися до будь-якого суб’єкта державної реєстрації в межах Київської області.

Якщо документи для державної реєстрації подані в електронній формі, то державна реєстрація на підставі таких документів проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах України.

Як подати документи?
Існують дві форми подання документів для державної реєстрації:
1. Паперова форма. Документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.
2. Електронна форма. Документи подаються заявником через портал електронних сервісів за посиланням: https://online.minjust.gov.ua.

Як проводиться  державна реєстрація ФОП онлайн?
Зареєструвати ФОП онлайн можна дуже швидко і без зайвої бюрократії. Для цього  потрібно зробити наступне:
• зареєструватися на сайті;
• увійти в персональний кабінет;
• сформувати  заяву;
• підписати заяву шляхом накладення  власного кваліфікованого електронного  підпису (КЕП);
• відправити заяву;
• отримати документ.

До заяви додаються оригінали електронних документів для державної реєстрації., опис поданих заявником документів для державної реєстрації, сформований за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру (ЄДР).

Зауважу, що сформовані заяви з додатками за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру блокуються для можливості редагування. Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у ЄДР.

Також, звертаю увагу, що у разі якщо відповідно до законодавства для проведення реєстрації ФОП необхідно подати документи, що підлягають нотаріальному посвідченню (наприклад нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, або нотаріально посвідчений договір про створення сімейного фермерського господарства), реєстрація здійснюється на підставі документів, поданих в паперовій формі.
Це пояснюється тим, що державний реєстратор  за заявою в електронній формі проводить державну реєстрацію виключно на підставі оригіналів електронних документів для державної реєстрації,

Який строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації?
Розгляд документів здійснюється протягом 24 годин після їх надходження, крім вихідних та святкових днів.

Які вимоги до оформлення документів?
Документи, які подаються для державної реєстрації ФОП, повинні відповідати таким вимогам:
• документи мають бути викладені українською мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію). Документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на українську мову із засвідченням вірності перекладу.
• текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
• документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
• документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
• заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена

Скільки це коштує?
Реєстрація фізичної особи - підприємця  здійснюється безкоштовно.

Чи може бути відмовлено в державній реєстрації ФОП?
Так,  існують підстави за якими може бути відмовлено у реєстрації ФОП, зокрема:
• документи подано особою, яка не має на це повноважень;
• у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
• не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
• наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;
• наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як ФОП;
• подані документи суперечать вимогам законів.

Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів.

Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

Чи можна оскаржити рішення про відмову у проведенні державної реєстрації ФОП?
Так, до Міністерства юстиції України та до його територіальних органів можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Також, звичайно, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду.

Що потрібно робити далі після реєстрації?
Після того, як фізична особа зареєструвалася підприємцем їй потрібно звернутися до органів Державної фіскальної служби для подальшої реєстрації як платника податку.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

Консультує Міністр юстиції України: Чому особу обмежують у праві виїзду за кордог

Доброго дня! Мене цікавить питання, в яких випадках особа може бути обмежена на виїзд за кордон. Розкажіть, будь ласка, детальніше.
Мар’яна Дмитрук
Конституція України гарантує  кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Крім того, громадянин України ні за яких підстав не може бути  обмежений  у праві на в'їзд в Україну.

Які  документи дають право громадянину України на   виїзд з України і в’їзд в Україну?
Крім   паспорту  громадянина України для виїзду за кордон іншими документами, що  дають  право громадянину України на виїзд та в’їзд в Україну можуть бути:
● дипломатичний паспорт України;
● службовий паспорт України; 
● посвідчення особи моряка;
● посвідчення члена екіпажу;
● посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд  в Україну).

Зауважу, що з 2015 року запроваджено оформлення та видача біометричного паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Якщо закордонний паспорт громадянина не містить безконтактного електронного носія, хвилюватись не потрібно.  Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлений та виданий до 20 грудня 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Також, майте на увазі, що паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли 16-річного віку, на 4 роки, а особам, які досягли 16-річного віку, - на 10 років.
Коли громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено?
Законодавство передбачає  випадки, коли громадянин України  тимчасово обмежений у праві залишати територію України, зокрема:
● громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю. Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на 5 років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

● стосовно особи застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

● у випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

● коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню –до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

● особа перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

● у разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини.Такій особі тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на 1 рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Нагадаю, вище згадані санкції були введені розробленими Мін’юстом законами #ЧужихДітейНеБуває. Крім заборони виїзду за кордон, до боржника, який має заборгованість зі сплати аліментів,  застосовуються ряд інших обмежувальних заходів та фінансових санкцій. Так, якщо заборгованість зі сплаті аліментів більше ніж 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) застосується тимчасове обмеження  щодо:
• керування транспортними засобами;
• користування зброєю;
• полювання.
Штраф сплачується у випадку заборгованості  понад 1 рік – 20%; понад 2 роки – 30%; понад 3 роки – 50% від суми боргу.

Більше того,  боржник, який має заборгованість зісплати аліментів,  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Але подекуди трапляються випадки, коли боржник з різних причин може не знати про свій борг,  а дізнатися вже у пункті пропуску через державний кордон України. Тому, щоб уберегти себе від неприємних сюрпризів, рекомендую перевірити себе у Єдиному реєстрі боржників: www.erb.minjust.gov.ua .
Коли припиняється тимчасове обмеження на виїзд з України?
Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.
Чи можна оскаржити обмеження на виїзд за кордон?
Так, рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені.
Ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можна оскаржити до апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо ухвала суду не була вручена боржнику у день її проголошення або складення, строк оскарження складає 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Окрім того, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у 10 денний  строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.
За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги по всій країні ви можете отримати консультацію та роз’яснення з вашого правовогопитання.

 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Як зареєструвати ФОП»

Доброго дня, шановний Міністре! Звертаюсь до Вас з проханням роз’яснити процедуру державної реєстрації  фізичних осіб-підприємців. Які документи необхідно підготувати і чи можу я зробити це онлайн?
Сергій Никоненко
З чого почати? 
Перш за все, необхідно обрати код  запланованої діяльності за Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД). Перелік КВЕДів можна знайти на сайті Державної служби статистики України http://kved.ukrstat.gov.ua.

Далі, необхідно підготувати заяву та інші документи для реєстрації себе, як фізичної-особи підприємця.

Одночасно, заявник може обрати спрощену систему оподаткування та/або реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість (ПДВ).

Куди звернутися?
Реєстрацію фізичних осіб - підприємців  уповноважені здійснювати суб’єкти державної реєстрації:
• виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (у разі прийняття відповідною радою рішення про набуття таких повноваженнь), Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
• нотаріуси;
• акредитовані суб'єкти (підприємства, які мають акредитацію Міністерства юстиції України).
Державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
Тобто, якщо особа, яка бажає зареєструватися як фізична особа-підприємець мешкає на території Київської області, вона  може звернутися до будь-якого суб’єкта державної реєстрації в межах Київської області.

Якщо документи для державної реєстрації подані в електронній формі, то державна реєстрація на підставі таких документів проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах України.

Як подати документи?
Існують дві форми подання документів для державної реєстрації:
1. Паперова форма. Документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.
2. Електронна форма. Документи подаються заявником через портал електронних сервісів за посиланням: https://online.minjust.gov.ua.

Як проводиться  державна реєстрація ФОП онлайн?
Зареєструвати ФОП онлайн можна дуже швидко і без зайвої бюрократії. Для цього  потрібно зробити наступне:
• зареєструватися на сайті;
• увійти в персональний кабінет;
• сформувати  заяву;
• підписати заяву шляхом накладення  власного кваліфікованого електронного  підпису (КЕП);
• відправити заяву;
• отримати документ.

До заяви додаються оригінали електронних документів для державної реєстрації., опис поданих заявником документів для державної реєстрації, сформований за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру (ЄДР).

Зауважу, що сформовані заяви з додатками за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру блокуються для можливості редагування. Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у ЄДР.

Також, звертаю увагу, що у разі якщо відповідно до законодавства для проведення реєстрації ФОП необхідно подати документи, що підлягають нотаріальному посвідченню (наприклад нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, або нотаріально посвідчений договір про створення сімейного фермерського господарства), реєстрація здійснюється на підставі документів, поданих в паперовій формі.
Це пояснюється тим, що державний реєстратор  за заявою в електронній формі проводить державну реєстрацію виключно на підставі оригіналів електронних документів для державної реєстрації,

Який строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації?
Розгляд документів здійснюється протягом 24 годин після їх надходження, крім вихідних та святкових днів.

Які вимоги до оформлення документів?
Документи, які подаються для державної реєстрації ФОП, повинні відповідати таким вимогам:
• документи мають бути викладені українською мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію). Документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на українську мову із засвідченням вірності перекладу.
• текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
• документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
• документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
• заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена

Скільки це коштує?
Реєстрація фізичної особи - підприємця  здійснюється безкоштовно.

Чи може бути відмовлено в державній реєстрації ФОП?
Так,  існують підстави за якими може бути відмовлено у реєстрації ФОП, зокрема:
• документи подано особою, яка не має на це повноважень;
• у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
• не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
• наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;
• наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як ФОП;
• подані документи суперечать вимогам законів.

Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів.

Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

Чи можна оскаржити рішення про відмову у проведенні державної реєстрації ФОП?
Так, до Міністерства юстиції України та до його територіальних органів можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Також, звичайно, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду.

Що потрібно робити далі після реєстрації?
Після того, як фізична особа зареєструвалася підприємцем їй потрібно звернутися до органів Державної фіскальної служби для подальшої реєстрації як платника податку.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко: «Як стягнути аліменти з боржника»

Павле Дмитровичу,  мій чоловік понад рік не виплачує дитині аліменти. Він каже, що не працює, але нещодавно придбав нову машину та постійно їздить за кордон відпочивати. Чи можу я притягнути його до відповідальності за ухиляння від сплати аліментів? Дякую за відповідь!
З повагою, Зоряна Гордієнко

За ініціативи Уряду Володимира Гройсмана  рівно рік тому прийнято 2-й пакет законопроєктів #ЧужихДітейНеБуває, покликаних захистити найменших українців. Станом на сьогодні  українським дітям вже виплачено 7,9 млрд грн боргів з аліментів, які раніше малеча не бачила роками. Крім того, закони значно посилили відповідальність неплатників аліментів. 

Яку відповідальність несе боржник за несплату аліментів?
До неплатників аліментів  застосовуються ряд обмежувальних заходів, фінансових санкцій та відповідальність у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.

Які обмежувальні заходи застосовуються?
Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (3 місяці для батьків
Тяжко хворої дитини або дитини з інвалідністю), встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:
• виїзду за межі України;
• керування транспортними засобами;
• користування зброєю;
• полювання.

Також боржник з аліментів  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України. Тобто,  той  із батьків, з ким проживає дитина, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду такої дитини за межі України.

Які фінансові санкції?
Не менш дієвим способом покарання є запровадження фінансових санкцій. Закони передбачають накладення  штрафу за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:

• понад 1 рік – 20%;
• понад 2 роки – 30%;
• понад 3 роки – 50%.

Як щодо інших видів відповідальності?
Законодавчі зміни торкнулися й злісних неплатників аліментів. Мова йде про адміністративну та кримінальну відповідальність.

Адміністративна відповідальність
Несплата аліментів на утримання дитини,   що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання  тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин.

Кримінальна відповідальність
Злісне ухилення від сплати встановлених за рішенням суду коштів на утримання дітей, а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин

карається громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин або арештом на строк до 3-х місяців, або обмеженням волі на строк до 2-х років

 

карається громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин або арештом на строк від 3-х до 6-ти місяців, або обмеженням волі на строк від 2-х до 3-х років.

*Під ухиленням слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховання доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, які призвели до виникнення заборгованості із сплати коштів у розмірі, що складають суму виплат за 3 місяці відповідних платежів.

Коли  призначається державна допомога?

Якщо батьки ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, держава дбає про своїх маленьких громадян  шляхом призначення тимчасової державної допомоги.
Підставами для призначення допомоги є:
• рішення суду  про  стягнення  аліментів з одного з батьків не виконується  у  зв'язку  з  ухиленням  від  сплати  аліментів  або відсутністю  у  боржника коштів та іншого майна, на які за законом може  бути звернено стягнення;
• стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
• місце проживання (перебування) одного з  батьків  не встановлено.

Для призначення тимчасової допомоги один з батьків, який утримує дитину (одержувач), звертається до органу соцзахисту за своїм місцем проживання (перебування).

Який розмір державної допомоги?
Розмір  тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50%  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та  середньомісячним  сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Підкреслю, що, починаючи з липня 2019 року, прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років  становить 1699 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років -  2118 грн.

 

Як бути якщо боржник безробітний?

Ми підписали з Державною службою зайнятості та Державною службою України з питань праці два меморандуми про співробітництво, які забезпечать подальше повернення заборгованих горе-батьками аліментів дітям. Таким чином:

1.  ми пропонуємо безробітним боржникам добровільно працевлаштуватися на роботу. Якщо вони не хочуть самостійно працювати й отримувати дохід, ми направляємо їх на роботу через інструмент суспільно корисних робіт.
2.  Міністерство юстиції надає інформацію про факти незаконного отримання коштів у «конвертах» від роботодавців органам Держслужби з питань праці.

Інспектори Держапраці приходять з інспекційними перевірками на такі підприємства. Завдяки цьому, ми вирішуємо одразу дві проблеми. Перша – легалізація зарплати аліментників і змусити останніх заплатити власним дітям. Друга – навести лад на підприємствах, які через такі «сірі» схеми порушують українське законодавство і не платять податки.

Також хочу нагадати, Мін’юст створив  систематизовану базу даних  про боржників - Єдиний реєстр боржників, мета якого оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Реєстр є відкритим та розміщений на сайті Мін’юсту за посиланням: www.erb.minjust.gov.ua  

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Як проставити апостиль на документах»

Доброго дня! Я – українка, але тривалий час мешкаю за кордоном. Щоб оформити дозвіл на проживання у цій країні, мені необхідно легалізувати деякі документи. Знайомі порадили звернутися до Мін’юсту. Розкажіть, будь ласка, як поставити апостиль на документах?
Марина Соломатіна
У  2002   році Україна приєдналася до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Ця Конвенція  поширюється  на офіційні  документи,  які були складені на території однієї з Договірних  держав  і  мають  бути  представлені на території іншої Договірної держави. Станом на 2018 рік вже 118 країн приєдналися до Гаазької Конвенції, з переліком яких можна ознайомитися  на офіційному вебсайті Міністерства закордонних справ:  https://mfa.gov.ua/ua.

Що таке апостиль?
«Apostille» – це спеціальний штамп на офіційних документах, які були складені на території України, яким відповідно засвідчуються справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, і, у відповідному випадку, автентичність відбитка печатки або штампа, яким скріплений документ.

Хто може проставляти апостиль?
В Україні повноваженнями проставляння апостилю наділені:
• Міністерство юстиції України - на документах, що видаються органами
юстиції та судами, а також  на  документах,  що  оформляються  нотаріусами України;
• Міністерство освіти і науки України - на офіційних документах, виданих   навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються  сфери  освіти і науки;
• Міністерство закордонних справ України на всіх інших  видах  документів.
Хто може звернутися за проставленням апостилю?
Особа, яка підписала документ, або будь-який пред'явник документа.
Звернутися з проставлення апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України можна двома шляхами:
• особисто з заявою до територіальних органів Мін'юсту;
• надіслати поштою до Мін’юсту або його територіальних органів (виключно з-за кордону та для проставлення апостилю на документах про державну реєстрацію актів цивільного стану).

Які документи підлягають апостилізації?  
Апостиль може бути проставлений на офіційних документах,  які були складені на території України, і які мають бути представлені на території іншої держави, а саме:
• на документах, які виходять від органів судової влади України;
• на документах, які виходять від органів прокуратури України, органів юстиції;
• на адміністративних документах;
• на документах про освіту та вчені звання;
• на документах, оформлених державними і приватними нотаріусами;
• на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів.
Однак, ці Правила не поширюються:
• на документи, видані закордонними дипломатичними установами України;
• на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.
Які документи необхідно подати?
Для проставляння апостилю подається:
• оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;
• документ про оплату послуги з проставлення апостиля (документ, що підтверджує право заявника на звільнення від сплати).

На яких документах апостиль не проставляється?
Апостиль не проставляється на:
• оригіналах паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи;
• оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.
Скільки це коштує?
Вартість послуг з проставлення апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України становить:
• для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства – 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн);
• для  юридичних  осіб  -  5  неоподатковуваних  мінімумів доходів  громадян (85 грн).

Який строк  розгляду заяви?
Проставлення апостиля або відмова в його проставленні здійснюються Мін'юстом у строк до 2-х робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду документів на проставлення апостиля може бути продовжено до 20 робочих днів.

Куди звертатися для проставлення апостиля?
Прийом та видачу документів, на яких повноваження з проставлення апостиля надано Мін’юсту, здійснюють усі відділи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).
Окремо зазначу - проставлення апостиля  значно спрощує процес легалізації документів для країн-учасниць Конвенції.  Проте, якщо країна – не учасник Конвенції, проставляння апостилю неможливо. У цьому випадку для завірення документів застосовується процедура консульської легалізації.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

 

«#ЧеснаПлатіжка: скільки громадяни платитимуть за опалення та гарячу воду?», - консультує Міністр юстиції України Павло Петренко
Доброго дня, пане Міністре! Звертаюся до вас із проханням пояснити, як сплачувати за опалення та гарячу воду. Я – пенсіонер, і ті платіжки, які надходили до мене зимою, є не підйомні. Наскільки мені відомо, нещодавно Уряд зменшив тарифи на тепло. Як ми відтепер будемо платити?
Валентин Соколов
Перш за все зауважу, якісні послуги та справедлива плата за них – важлива складова успішного суспільства із сильним середнім класом. Це те завдання, над яким команда Володимира Гройсмана працює всі роки на державній службі, приймаючи рішення, які покликані зробити комунальні послуги доступними для громадян.
Чому населення сплачувало за високими тарифами на опалення?
Громадяни, які мають лічильники газу, отримували платіжки із застосуванням коефіцієнту приведення до стандартних умов. Це суттєво збільшувало вартість газу та стало причиною нарахування заборгованості за попередні періоди.
Чим це викликано?
Ціни на опалення у різних областях України суттєво відрізняються через непрозорість формування тарифів. Тариф встановлюють органи місцевого самоврядування на підставі розрахунків виконавців послуг або Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Оскільки розрахунки у всіх різні - ціна теж різна.
Ми проаналізували тарифи на послуги з теплопостачання по всій Україні і виявилося, що жителі Черкаської, Кіровоградської, Волинської, Рівненської областей сплачують найвищу ціну - від 1795 до 2337 грн за 1 Гкал.
Що було зроблено?
1. У лютому 2019 року Уряд Гройсмана ініціював звернення до НКРЕКП щодо встановлення для облгазів вимоги перерахувати рахунки на природний газ без застосування відповідних коефіцієнтів. Як результат, у квітні платіжки із застосуванням коефіцієнтів перестали надходити громадянам.
2. Кабмін змінив формулу розрахунку ціни природного газу, чим зобов'язав «Нафтогаз» знизити ціну газу для населення.
Що маємо на сьогодні?
Зафіксовано граничну вартість тепла на рівні 1400 гривень за 1 Гкал за наявності лічильника або 35,21 грн за 1 м2 у разі відсутності лічильника. Таким чином, за нашими розрахунками в середньому тариф на опалення по Україні зменшиться на 14%, а в окремих містах люди платитимуть менше на 25%.
1. Врегулювано ціну на гарячу воду по всій Україні та встановлено максимальний тариф для населення: 83,66 грн за 1 м3 за наявності рушникосушильників та підключення їх до систем постачання гарячої води. У разі відсутності рушникоушильників - 75,74 грн за 1 м3.
Перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії для населення до початку опалювального сезону 2019/2020 років повинен бути здійснений до 01 вересня 2019 року.
Яка роль Міністерства юстиції в цьому процесі?
Спільно з системою Безоплатної правової допомоги ми запускаємо нову ініціативу #ЧеснаПлатіжка та інформаційну кампанію «Я маю право на чесну платіжку», яка реалізується в рамках просвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!».
Нами розроблені чіткі покрокові алгоритми дій, які допоможуть захистити права споживачів житлово-комунальних послуг. Також ми пояснюватимемо, як діяти в разі отримання нечесної платіжки і як домогтися перерахунку вартості опалення.
Додатково за дорученням Глави Уряду до 15 липня Міністерство юстиції оприлюднить повний перелік усіх постачальників комунальних послуг з детальним описом того, хто цими підприємствами керує, і хто є їх реальними власниками. Ви маєте повне право бачити всіх «комунальних баронів», які роками нахабно наживаються на громадянах.

На сайті Урядового порталу та Міністерства юстиції з’явиться калькулятор розрахунку чесної платіжки. Ви самостійно зможете вирахувати, скільки маєте сплачувати за тепло та гарячу воду.

Що потрібно зробити?
1. Перевірити на сайті органу місцевого самоврядування, який встановлює тариф на опалення, чи виконується рішення Уряду;
2. Звернутись до постачальника послуги для перерахунку ціни за опалення;
3. Якщо розрахунок не змінено – звернутись до центрів з надання безоплатної правової допомоги за юридичною консультацією та правовою допомогою.
І насамкінець додам: прийняте Урядом рішення з’явилося не вчора. Це частина планомірної роботи, яка проводиться Урядом Володимира Гройсмана з року в рік. Ми мали серйозні баталії з монополістами – постачальниками послуг. Ми примусили їх знизити ціну на газ.
Спільними із вами зусиллями ми допоможемо кожному українцю отримати чесну і справедливу платіжку за опалення. Адже наше завдання є дуже простим – з наступного опалювального сезону українці не мають “платити за повітря”.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Будь ласка, телефонуйте до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Консультує Міністр юстиції України: процедуру реєстрації народження дитини спрощено
Пане Павло, доброго дня! Зовсім скоро ми з дружиною чекаємо на народження  другої дитини. Нашому старшому сину вже виповнилося 16 років, а  я досі згадую всю бюрократичну тяганину та величезні черги у ДРАЦСі. Читаючи ваші інтерв’ю, я розумію, що Мін’юст спростив процедуру реєстрації народження дитини. Поясніть, будь ласка, детальніше, куди нам звернутися та які документи підготувати? Дякую.
Микола Наливайченко
Де можна зареєструвати народження малюка?  

Зараз документи для реєстрації дитини можна подати:
• у пологовому будинку (які взаємодіють з відділами ДРАЦС);
• у відділі державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦСі);
• у Центрі надання адміністративних послуг (за місцем фактичного народження дитини або за місцем проживання одного з батьків).

Як це зробити?

Уряд Володимира Гройсмана зробив послуги з реєстрації народження дитини більш доступними і зручними. Для того, щоб зареєструвати новонароджену дитину, Ви можете оформити заяву в електронній формі на сайті Міністерства юстиції www.dracs.minjust.gov.ua. У такому випадку до заяви необхідно додати електронні копії документів, які потрібно буде відсканувати і прикласти електронний підпис заявника.

Зробити це може один із батьків, щоправда, попередньо має завести власний електронний кабінет і підтвердити свою особу для системи через ЕЦП (електронний цифровий підпис) або Bank ID.

Під час державної реєстрації батьки мають визначитись з іменем дитини, прізвищем, яке буде носити дитини (у разі різних прізвищ батька та матері).

Для визначення походження дитини від матері надається медичне свідоцтво про народження, від батька – свідоцтво про шлюб або спільна заява батьків про визнання батьківства (якщо вони не перебувають у шлюбі).

Для зазначення в актовому записі «громадянства батьків» надаються їх паспорти або паспортні документи.

В який термін потрібно реєструвати дитину?

Батьки повинні зареєструвати народження дитини не пізніше одного місяця від дня її народження. Державна реєстрація народження дитини, проводиться в день звернення.
Зауважу, несвоєчасна, без поважної причини, реєстрація батьками народження дитини в державних органах тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 до 51 грн.

Які документи потрібно подати батькам для реєстрації в держорганах влади?

Разом із заявою про державну реєстрацію народження дитини батьки мають надати  лікарське свідоцтво про народження, яке оформлюється безпосередньо в пологовому будинку під час виписки та  паспорти або документи, що засвідчують особи батьків (хоча б одного з них), свідоцтво про шлюб.

Однак, якщо документ, що засвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений (втрата паспорта, його переоформлення), то орган державної реєстрації не має права відмовити в реєстрації дитини. У цьому випадку вказуються  відомості на підставі свідоцтва про шлюб.

Що ще може знадобитися для реєстрації?

У переліку паперів для держреєстрації малюка обов'язково мусить бути документ, на підставі якого вносяться дані про батька. Це може бути свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері. За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка в паспорті заявника або паспортах матері та батька дитини.

Крім того, у разі наявності причин, з  яких батьки не можуть особисто зареєструвати народження дитини, реєстрація може бути проведена за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника установи охорони здоров'я, де народилася чи перебуває дитина. Такий заявник надає паспорт або паспортний документ, що засвідчує його особу.

Важливо пам'ятати, що зареєструвати народження дитини може один з батьків, якщо вони перебувають у шлюбі і мають спільне прізвище. У разі якщо прізвища батьків дитини різні або вони не перебувають у шлюбі, тоді для державної реєстрації народження обов'язкова присутність обох батьків.

Як подати заявку на «дитячі гроші»?

Призначення та виплата допомоги під час народження дитини здійснюється органом соціального захисту населення за адресою реєстрації (прописки) батьків або за місцем фактичного проживання батька чи матері дитини. Документи, необхідні для призначення виплат, подаються особисто або он лайн, але не пізніше 12 місяців з дня народження дитини. У разі пропуску зазначеного періоду право на отримання допомоги втрачається.

Електронної послугою з оформлення дитячої допомоги можна скористатися на офіційному сайті Міністерства соціальної політики  України www.msp.gov.ua або на Єдиному державному порталі адміністративних послуг www.my.gov.ua. Якщо зробити це з використанням ЕЦП, то за новими правилами допомога призначається не пізніше наступного робочого дня.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

Консультує Міністр юстиції України: як внутрішньо переміщеним особам отримати доступ до безкоштовного медичного забезпечення?

Доброго дня!  Мене звати Ірина, я «вимушена переселенка» з Донецької області. Понад два роки проживаю у місті Хмельницький і за цей час жодного разу не зверталася до лікарів, проте наразі маю таку потребу. Поясніть будь ласка, що мені, як внутрішньо переміщеній особі, необхідно зробити щоб стати на облік у місцевій лікарні.
Ірина Завальська
Забезпечення основних життєвих потреб у тому числі медичного обслуговування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) й досі залишається актуальним для нашої держави.
У Конституції України встановлено, що держава  створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.
Нагадаю, кожний пацієнт, який досяг 14 років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій.
Яким чином внутрішньо  переміщені особи можуть отримати доступ до безкоштовних медичних послуг?
Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка на даний час є непідконтрольною територією Україні, після отримання довідки про взяття на облік ВПО має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання (у державному або комунальному закладі охорони здоров’я).
Який порядок надання медичних послуг?
Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Документом, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Внутрішньо переміщена особа, яка потребує вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до закладу охорони здоров’я відповідного профілю.
Як відбувається забезпечення  лікарськими засобами?
Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах (у разі амбулаторного лікування осіб) провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями закладів охорони здоров’я, за місцем проживання цих осіб.
Однак, звертаю увагу, що безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються  лише визначеним групам населення та за категоріями захворювань,  які передбачені  у  Постанові КМУ від 17 серпня 1998р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF 
Чи несе відповідальність лікар, який відмовився надати медичну допомогу?
Дії медичного працівника, який зобов’язаний надати медичну допомогу але не надав її підлягають кримінальній відповідальності передбаченою Кримінальним кодексом України, а саме:
Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого
- - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;
- -    або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до 2-х років.
Якщо ці самі дії  призвели до  смерті  хворого або інших тяжких наслідків - карається обмеженням волі на строк до 4-х років;
- або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.
Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого - карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;
- або виправними роботами на строк до 2-х років;
- або обмеженням волі на строк до 2-х років;
- або позбавленням волі на той самий строк.
Якщо ці дії  спричинили тяжкі наслідки для неповнолітнього - карається обмеженням волі на строк до 5-ти років;
- або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

Але варто зазначити, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення.
Також, лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

 

Консультує Міністр юстиції України: як запобігти подвійній реєстрації права оренди земельних ділянок?

Доброго дня! Мій сусід орендує земельну ділянку вже декілька років, але тиждень тому до нього приїхали невідомі люди з документами і заявили, що віднині вони є орендарями. Він звернувся до поліції, там зареєстрували заяву і більше нічого. Цього року я теж планував взяти землю в оренду, але тепер  побоююсь. Підкажіть, як бути?
Петро Василишин

Що таке  самовільне зайняття земельної ділянки?
Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок ?
Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрацій.
Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок - це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями.

Як запобігти подвійній реєстрації ?
Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацію цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку задля того, щоб володіти повною інформацію.

Як захистити своє право?        
Законодавство передбачає два шляхи  захисту -  у досудовому  та судовому порядку.
Досудовий порядок передбачає звернення до:
• правоохоронних органів;
• Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України;
• регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте  на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області;
• мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій;
Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися  до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється  в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Які скарги розглядає Комісія?
Мін’юст розглядає скарги:
• на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
• на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції).
Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг:
• на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду;
• коли наявний судовий спір;
• розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду.

Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту?
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626

Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається!

Які строки звернення до Комісії? 
• 60 календарних днів  на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації;
• 15 календарних днів на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту.
Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня коли особа могла дізнатися про порушення її прав.

Які строки розгляду?
Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги. 
Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу.
Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду.

Коли може бути відмовлено у розгляді скарги? 
Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою  є  недотримання  встановлених законом вимог до оформлення скарги.

Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту?
Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register.

Як захистити своє право через суд?
Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з  позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

До якого суду звертатись? 
• До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи та\або громадяни – суб’єкти  підприємницької діяльності.
• До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин.
• всі інші  випадки до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки?
Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від 170 до 850 грн
на посадових осіб від 340 до 1700 грн
Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається: штрафом від 3400 до 5100 грн
або арештом  на строк до 6 місяців
Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за самовільне зайняття земельної ділянки або самочинне будівництво або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається: обмеженням волі на строк від 2 до 4 років
або позбавленням волі на строк до 2 років
Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці,яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику карається: штрафом від 5100 до 8500 грн
або арештом на строк до 6 місяців,
або обмеженням волі на строк до 3 років
Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці карається: позбавленням волі на строк від 1 до 3 років

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

Консультує Міністр юстиції України: як змінити місце голосування  під час повторного голосування

Пане Міністре! 31 березня я голосувала на виборчій дільниці не за місцем своєї реєстрації, а фактичного проживання. Перед цим я зверталась до уповноваженого органу, через який мене додали до списку виборців на тій дільниці, на якій я хотіла проголосувати. Маю питання, чи потрібно ще раз перевіряти себе у списках під час другого голосування на виборах? Дякую за відповідь.
Анастасія Подорожня

Друзі, перш за все хочу нагадати, що 21 квітня відбудеться повторне голосування на чергових виборах Президента України, тому поінформую вас про деякі особливості, що стосуються голосування не за місцем реєстрації. 
Як змінити місце голосування  під час повторного голосування?
Для того щоб повторно  проголосувати на чергових виборах президента України  не за місцем реєстрації — необхідно пройти попередню процедуру зміни місця голосування.
Через органи ведення Державного реєстру  виборців до 15 квітня (включно) ви можете:
1. Подати заяву про зміну місця голосування, якщо бажаєте голосувати не за місцем реєстрації або належите до внутрішньо переміщених осіб.
2. Внести  або змінити інформацію щодо себе  у списку виборців.
Що робити, якщо пропущені строки?
У випадку, коли особа, яка бажає голосувати не внесла зміни щодо себе через  органи ведення Державного реєстру виборців, вона має право до 18 квітня (включно) звернутись з адміністративним позовом про уточнення списку виборців. Звертатись необхідно до місцевого суду загальної юрисдикції за місце знаходженням виборчої дільниці, на якій збираєтесь голосувати. У таких випадках судовий збір не сплачується.
Рішення суду про внесення змін до списку виборців не пізніше як за 5 днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку - до дільничної виборчої комісії.
Які документи потрібні для зміни місця голосування?
• Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;
• Посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);
• документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:
- довідка з місця навчання;
- посвідчення про відрядження;
- проїзні документи;
- договір оренди житла тощо.
Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!
Що потрібно зробити у день повторного голосування  на виборах 21 квітня?
1. Взяти один із документів:
Документи, які  можуть бути використані на звичайних та спеціальних виборчих дільницях:
- паспорт громадянина України;
- військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);
- тимчасове посвідчення громадянина України.
Документ, який може бути використаний на закордонних виборчих дільницях, а також на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- дипломатичний паспорт;
- службовий паспорт.
В разі зміни місця голосування - посвідчення, що підтверджує тимчасову зміну місця голосування виборця.
2. Отримати виборчий бюлетень та поставити  свій підпис про його отримання:
- у списку виборців;
- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.
3. Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.
4. Опустити виборчий  бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.
Що вважається порушенням  під час проведення голосування?
• видача  виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;
• демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;
• наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування;
• винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;
• фото -, відео зйомка заповнених  виборчих бюлетенів;
• голосування більш ніж один раз;
• отримання виборчого бюлетеня  від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.
Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?
Відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.
Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії,  офіційних спостерігачів та поліції!
Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:
 Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/
 Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua
 Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

 

Консультує Міністр юстиції України: готуємося до працевлаштування

Вітаю, шановний Міністре! Мені 21 рік, шукаю першу роботу після закінчення ВНЗ. Розкажіть, будь ласка, на що потрібно звернути увагу під час працевлаштування?
Артем Ліванов

Конституція України гарантує кожному право на працю та можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. 

Що є основою для виникнення трудових правовідносин?
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин. Особливою формою трудового договору є контракт.

Що таке трудовий договір?
Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи,  передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Як укладається трудовий договір?
Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим у випадках:
• при організованому наборі працівників;
• при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
• при укладенні контракту;
• у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
• при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
• при укладенні трудового договору з фізичною особою;
• в інших випадках, передбачених законодавством України.

Які документи необхідно подати?
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати:
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• трудову книжку;
• документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (у випадках, передбачених законодавством).
При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Які умови випробування при прийнятті на роботу?  
При укладенні трудового договору випробування може бути обумовлене угодою сторін, метою якого є перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Наведу декілька прикладів, коли випробування  не встановлюється при прийнятті на роботу:

• осіб, які не досягли 18-ти років;
• молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
• молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
• осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
• осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
• вагітних жінок;
• одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
• внутрішньо переміщених осіб;

Що таке контракт і в чому його особливість?
Контракт - це особлива форма трудового договору,  в якому строк дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Чим відрізняється контракт від звичайного трудового договору?
1. Контракт - це обов'язкова письмова форма. Трудовий договір укладається, як правило в письмовій формі.
2. Контракт укладається лише у випадках, прямо передбачених законами України. Трудовий договір не має таких обмежень.
3. Контракт може бути укладений тільки на певний строк, який встановлюється угодою сторін. Трудовий же договір може укладатись  на певний строк, безстроково, на час виконання певної роботи.
4. В контракті передбачено  можливість прав, обов'язків і відповідальності сторін (в тому числі матеріальної), умов матеріального забезпечення і організації праці працівника, умов розірвання договору.
Який порядок, зміст та умови контракту?
Контракт укладається у письмовій формі, у 2-х примірниках, для кожної з сторін. У контракті зазначається:
• обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання;
• строк дії контракту;
• права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін;
• умови матеріального забезпечення  й організації праці;
• підстави припинення та умови розірвання контракту;
• соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання роботи. 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Консультує Міністр юстиції України: виконуємо рішення суду

Вітаю, пане Міністре! Чи не могли б ви мені відповісти на декілька запитань щодо виконання рішення суду? Маю на руках рішення суду і не знаю, що робити з ним далі.

З повагою, Олександр Рева

Що таке виконавче провадження?
Виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження. В Україні рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і  у примусовому порядку.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.
Який порядок виконання рішення суду у добровільному порядку?
Боржник, за власним волевиявленням, може виконати рішення суду добровільно. У разі добровільного порядку виконання рішень про стягнення періодичних платежів,  виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Який алгоритм дій у випадку примусового стягнення заборгованості з боржника?
У разі задоволення судом вимог про сплату заборгованості, якщо боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання. Для цього потрібно:
● звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу судового наказу або виконавчого листа;
● написати заяву до державної виконавчої служби або приватного виконавця із проханням примусового стягнення заборгованості із боржника;
● сплатити авансовий внесок до органу ДВС, куди буде подано виконавчий лист або до приватного виконавця;
● подати заяву з копією квитанції про сплату авансового внеску до ДВС або приватного виконавця.

Які строки пред’явлення виконавчих документів?
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання:
● протягом 3-х років, з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
● протягом 3-х місяців, якщо мова йде про посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган.
● протягом усього періоду, у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо.
Якщо стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, він має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу.
Що потрібно сплатити за примусове виконання рішення?
Боржник: Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби у розмірі 10 % суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
У разі виконання рішення приватним виконавцем стягується основна винагорода, розмір якої становить 10 % стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Стягувач: Авансовий внесок – це кошти, за рахунок яких фінансуються витрати на організацію та проведення виконавчих дій органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем). Розмір авансового внеску становить:
● 2 % від  суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (до 41 730 грн );
● 1 мінімальний розмір заробітної плати (4 173 грн) за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову з боржника - фізичної особи та 2 мінімальні  розміри заробітної плати (8 346 грн) з боржника - юридичної особи.
Хто звільняється від сплати авансового внеску?
Від сплати авансового внеску звільняються у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби:
● інваліди війни, інваліди I та II груп;
● законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;
● громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, у Законі передбачені рішення суду, за виконання яких авансовий внесок не сплачується, наприклад:
● стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та інші вимоги, що випливають із трудових правовідносин;
● обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних та соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
● відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
● стягнення аліментів, заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
● відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
● виконання рішення Європейського суду з прав людини. 

Як отримати присуджені кошти?   
Грошові суми, стягнуті з боржника (у томі числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу ДВС чи рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Окремо хочу зазначити, що Мін’юст запровадив низку суттєвих новацій, серед яких створення Єдиного реєстру боржників, який ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України:  https://erb.minjust.gov.ua.

Крім того, у 2018 році в зазначеному реєстрі відкрито публічні реєстри неплатників аліментів та боржників, які перешкоджають побаченням з дитиною, а також боржників, які мають заборгованість по заробітній платі.

Також, щоб забезпечити громадянам зручний сервіс у сфері примусового виконання судових рішень, ми відкрили чотири  «Центри виконання рішень», де громадяни мають можливість подавати документи про примусове виконання рішень та інші документи виконавчого провадження за принципом екстериторіальності в межах відповідної області, отримати відомості з автоматизованої системи виконавчого провадження, перевірити документи на відповідність законодавству, отримати консультацію, швидко та правильно оформити документи, оплатити заборгованість чи авансовий внесок через термінал тощо. Завітати до «Центрів виконання рішень» можна за адресами:

м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 2;
м. Сєвєродонецьк, вул.Федоренка,10;
м. Суми, вул. Петропавлівська, 75;
м. Одеса, вул.Разумовська, 37.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313
Контактний телефон: (06264) 4-23-60,
Електронна адреса: info@dn.dvs.gov.ua    

 

 

Консультує Міністр юстиції України: як отримати «пакунок малюка»?

Шановний Павло, щотижня залюбки читаю Ваші консультації з конкретними порадами і вирішила сама звернутись із запитанням.  Через 2 місяця я готуюсь стати мамою. Про послугу реєстрації народження у пологовому будинку вже знаю. Знайомі розповіли, що додатково можна отримати «пакунок малюка».  Можете більш детально про нього розповісти? 
       Світлана Гончарова

Що таке «Пакунок малюка»?
«Пакунок малюка» —  це одноразова натуральна допомога у вигляді набору необхідних речей для новонародженої дитини. Загальна вартість набору становить не більш як 5 тис грн. Отримання цієї допомоги не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні.

Хто має право отримати  таку допомогу?
Отримати допомогу «пакунок малюка»  мають право як громадяни України,  так  й іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину. Безпосередніми отримувачами допомоги є мати, батько, родичі або патронатний вихователь новонародженої дитини.

Патронатний вихователь  отримує «пакунок малюка» у випадку, коли батьки чи родичі відмовились від новонародженої дитини в пологовому будинку або якщо у матері новонародженої дитини виникли ускладнення при пологах чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною .

Що входить до набору?
До набору входить все, що необхідно для новонародженої дитини: підгузки, вологі серветки, пелюшки, бодіки, шапочки, штани-повзунки, чоловічки, шкарпетки, термометри для води та для тіла, ножиці, ковдра, підковдра, матрац, розвиваючі іграшки, рушник, мило-шампунь, крем і коробка-колиска.

Деталізований перелік та кількість дитячих товарів  визначено наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 «Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини».

Коли надається допомога?
Видача допомоги «пакунок малюка» здійснюється безпосередньо у  пологовому будинку під час народження/виписки новонародженої дитини або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня її народження.

Патронатному вихователю може бути видано «пакунок малюка», якщо він забрав новонароджену дитину з пологового будинку протягом місяця з дня народження.

Якщо на день виписки з пологового будинку «пакунок малюка» був  відсутнім, отримувачу необхідно подати заяву до  місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення  про забезпечення такою допомогою.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Друзі, кохайтесь! Створюйте щасливі родини та народжуйте здорових, прекрасних дітей!

 

 

Консультує Міністр юстиції України: Реєструємо речові права на нерухоме майно

Доброго дня, Павле Дмитровичу! Хочу звернутися до  Вас за порадою. Я довго судилася і нарешті виграла суд про визнання права власності на квартиру. Отримала рішення і тепер не знаю куди звернутися. Я  людина похилого віку і мені складно самій розібратися в законах. Прошу, поясніть, що робити з цим рішенням  суду?
Любов Крива

Для того щоб уникнути плутанини, перш за все  хочу пояснити, що таке державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.  Це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Які права підлягають  державній реєстрації?
В нашій державі обов’язковій державній реєстрації прав на нерухоме майно підлягають:
• право власності;
• речові права, похідні від права власності такі як право користування (сервітут),   право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій), іпотека тощо;
•  право власності на об’єкт незавершеного будівництва.

До кого необхідно звернутись?
Сьогодні державну реєстрацію, зокрема права власності на об’єкти нерухомого майна (квартиру) здійснюють:
• виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
• акредитовані суб’єкти;
• нотаріуси.

Які документи необхідно подати для державної реєстрації права власності?
Для реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду необхідно подати такі документи:
• паспорт та податковий номер;
• рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно або ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди з оригіналом підпису секретаря та мокрою печаткою;
• квитанція про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Як довго чекати?
Загалом державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться  протягом 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав і становить 190 грн.

За бажанням особи, реєстраційні дії можуть вчинятись у менші строки, але доведеться сплатити додатково. За реєстрацію протягом 2 робочих днів – 1920 грн, за реєстрацію протягом 1 робочого дня – 3840 грн, а якщо протягом 2 годин – 9600 грн.
 
Чи можуть відмовити у державній реєстрації прав?
Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить  перелік  обставин через дію яких, може бути відмовлено у державній реєстрації прав. Наведу декілька з них:
• заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Законузаява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
• подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом;
• подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно;
• наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
• наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
• заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Який результат розгляду поданих документів?
За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Після проведення реєстраційних дій та внесення відповідного запису до Державного реєстру прав, формується витяг з такого реєстру, після чого реєстратор/нотаріус роздруковує витяг без використання спеціальних бланків з проставленням підпису та печатки. Тобто витяг з реєстру, що підтверджує проведення реєстрації права власності.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

Консультує Міністр юстиції України: як усиновити дитину?

Доброго дня! Ми з дружиною виховали двох дітей, нині вони вже дорослі і живуть окремо,  але  нам хочеться подарувати любов та тепло дитині з дитячого будинку. В Інтернеті міститься багато різної інформації, однак немає розуміння, що за чим робити,  куди звертатися та які документи необхідно зібрати?  Буду вдячний за поради.  
З повагою, Сергій Стеценко

Що таке усиновлення?
Згідно з українським законодавством усиновлення  - це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України). 

Хто підлягає усиновленню?
Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як: 
• діти-сироти;
• діти, позбавлені батьківського піклування;
• діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Хто може бути усиновлювачем?
Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:
• дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
• особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;
• подружжя;
• особи, які проживають однією сім'єю;
• якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?
Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.
Крім того,  переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

Як стати на облік потенційним усиновлювачам?
Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей.  Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам
потрібно подати:
• заяву про взяття на облік як  кандидатів в усиновлювачі; 
• копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;
• довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;
• копію свідоцтва про шлюб  (якщо заявники перебувають у шлюбі);
• висновок про стан здоров'я кожного заявника; 
• засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);
• довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
• копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Що робить служба у справах дітей?
Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства,  проводить бесіду із заявниками,  складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.
Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.

На що ще потрібно звернути увагу?
Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити
У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.
Суд своїм рішенням може постановити  проведення усиновлення без дозволу органу опіки і піклування,  якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.
Роз'єднання братів і сестер при  усиновлені, не допускається.

Як звернутися до суду?
Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.  Також до заяви додаються:
• копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
• медичний висновок про стан здоров’я заявника;
• довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
• документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
• інші документи, визначені законодавством.
Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються  заявником.
*Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення? 
За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей
Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років.
Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються  умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
 

 

Консультує Міністр юстиції України: як стягнути аліменти?

Павле Дмитровичу, роз’ясніть, будь ласка, як стягнути аліменти з колишнього чоловіка? Ми не проживаємо разом понад один рік, батько дитину майже не бачить та матеріально не підтримує. Дякую за відповідь.
Світлана Корнєєва
Що треба зробити для виплати аліментів?
Є два способи: мирним шляхом та в примусовому порядку.
Так, сторони між собою домовляються щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку. Дана домовленість може бути лише усною, але для додаткових гарантій виконання домовленостей батьки дитини можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини.
Також один із батьків  може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
У разі відсутності домовленостей  один із батьків може звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів.
В подальшому стягувач аліментів може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу.
 
Чи потрібно підписувати якісь папери?
Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.
У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Як стягнути аліменти у судовому порядку?
Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми.
Справи розглядаються  місцевими судами за місцем проживання чи реєстрації відповідача.
Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,   індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
У разі видачі судом виконавчого документу, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити/подати заяву разом із оригіналом  виконавчого документу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця. 

Яким може бути розмір аліментів?

Мінімальний гарантований  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів.
У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить:
віком до 6 років: • з 1 січня– 1626 грн;
• з 1 липня – 1699 грн;
• з 1 грудня – 1779 грн
віком від 6 до 18 років: • з 1 січня – 2027 грн; 
• з 1 липня – 2118 грн;
• з 1 грудня – 2218 грн
Однак є виключення. Якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.
Той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Коли  призначається державна допомога?
Тимчасова допомога призначається у разі, якщо:
 рішення суду  про  стягнення  аліментів не виконується  у  зв'язку  з  ухиленням  від  сплати  аліментів  або відсутністю  у  боржника коштів та іншого майна, на які за законом може  бути звернено стягнення;
 стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває у місцях позбавлення волі, якого визнано недієздатним, або він перебуває на строковій військовій службі;
 місце проживання (перебування) одного з  батьків  не встановлено.
Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соцзахисту населення за місцем проживання (перебування):
- заяву;
- копію свідоцтва про народження дитини;
- інші документи.
Розмір  тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50%  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та  середньомісячним  сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.
 
Чи можливо стягнути аліменти за минулий час? 
Так, законодавством передбачені випадки, коли аліменти можна стягнути за минулий час, але не більше ніж як за 10 років та окремі підстави, коли аліменти стягуються за весь час.
Як виконується рішення суду?
Після набрання рішення суду законної сили,  стягувач подає до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю заяву та виконавчий лист. На підставі цих документів виконавець відкриває виконавче провадження.
До пред’явлення на примусове виконання виконавчий документ про стягнення аліментів може бути самостійно надісланий стягувачем за місцем роботи боржника.   
Під час виконання у примусовому порядку виконавець вживає заходи примусового виконання. Якщо боржник працює або отримує пенсію державний виконавець виносить постанову, яку направляє за місцем роботи боржника або за місцем отримання пенсії для утримання аліментів.
Якщо є заборгованість виконавець робить відповідний розрахунок та зобов’язаний повідомити про нього стягувача і боржника. У разі якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:
- відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників;
- майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується.
Якщо боржник ухиляється від виконання рішення та має заборгованість, виконавець застосовує до нього санкції та обмеження встановлені законом. У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.

Яка відповідальність боржника за несплату аліментів?
Завдяки дії розроблених Мін’юстом законів #ЧужихДітейНеБуває, до неплатників аліментів  застосовуються ряд обмежувальних заходів.
Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:
• виїзду за межі України;
• керування транспортними засобами;
• користування зброєю;
• полювання.
Крім того, передбачені обмеження щодо перебування на державній службі.  Також  боржник з аліментів  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.
Не менш дієвим є запровадження фінансових санкцій, передбачено штраф за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:
• понад 1 рік – 20%;
• понад 2 роки – 30%;
• понад 3 роки – 50%
   Також, в законах ми передбачили відповідальність для неплатників аліментів у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.

Від себе можу додати: пакет законів #ЧужихДітейНеБуває дійсно працює, про що свідчать результати за 2018 рік,  коли боржники сплатили 4,6 млрд грн аліментів на користь 555 тис дітей та майже 50 тис документів  було відкликано через відсутність претензій до боржника.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
 

 

 

Консультує Міністр юстиції України: як отримати свідоцтво про народження та зареєструвати місце проживання дитини?

Доброго дня, пане Міністре. Через місяць чекаємо з дружиною на первістка, хочемо дізнатися як отримати свідоцтво про народження та зареєструвати місце проживання дитини?   
Іван Самойлов
Що потрібно зробити після народження дитини?
Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини в органі ДРАЦС за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.
Які документи потрібні для реєстрації народження?
Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження дитини (усною або письмовою) подається:
• паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
• документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
• паспорти батьків або одного з них;
• документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); 
• за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.
Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?
Мін’юст створив умови для максимального спрощення  доступу громадян до адміністративних послуг. Найпопулярнішою послугою була і залишається видача свідоцтва про народження безпосередньо у пологових будинках. У 2018 році  батьки понад 162 тисяч немовлят скористалися цією послугою.

Інформація про заклади охорони здоров’я, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції https://minjust.gov.ua.

Як зареєструвати місце проживання новонародженої  дитини?
Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження. Дитина віком до 10 років може бути зареєстрована за адресою лише одного з батьків.  При цьому, згода власника або інших осіб, які проживають на цій житлової площі, не потрібна.

Де здійснюється реєстрація місця проживання?
Реєстрація місця проживання здійснюється органами місцевого самоврядування або у «Центрі надання адміністративних послуг».

За бажанням батьків документи можуть бути подані органам ДРАЦС під час проведення державної реєстрації народження дитини.

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини також може здійснюватися на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

У разі звернення осіб, місце проживання яких не зареєстровано, осіб, які вимушені були залишити місця проживання з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і не мають можливості зареєструвати новонароджену дитину, рішення про призначення допомоги при народженні дитини приймає орган соціального захисту населення на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, складеного за місцем фактичного проживання сім’ї.

Які документи потрібні?
• письмова заява встановленої форми;
• свідоцтво про народження дитини (оригінал і копія);
• паспорт того з батьків, за яким визначено місце реєстрації дитини (оригінал і копія);
• квитанція про сплату адміністративного збору.
Де отримати документи?
Якщо документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подавалися до органу ДРАЦС або до органів соціального захисту населення, оформлена органом реєстрації довідка про реєстрацію місця проживання дитини повертається до відповідного органу ДРАЦС або за бажанням того з батьків (представників), хто подавав заяву, може бути видана у відповідному органі реєстрації, центрі надання адміністративних послуг, надіслана поштою, про що робиться відповідна відмітка в даних про новонароджену дитину.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Консультує Міністр юстиції України: «Як стягнути нараховану, але не виплачену зарплату?»

Вітаю! Після звільнення з роботи мені не виплатили частину коштів, які я заробила. Як мені їх повернути і чи понесе колишній роботодавець за це відповідальність?
Іванна Рокитянська
В Конституції України зазначено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.  Стягнення боргів із заробітної плати на користь працівників є одним із ключових завдань Міністерства юстиції України.
Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?
Законодавством встановлений обов’язок роботодавця провести повний розрахунок з працівником в день його звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Що робити, якщо не дійшли згоди?
У разі наявності спору між роботодавцем та працівником про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець повинен виплатити не оспорювану суму.  
Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату в позасудовому та у судовому порядку.
Як вирішити спір у позасудовому порядку?
Якщо працівник  самостійно не врегулював розбіжності у переговорах з роботодавцем,  трудовий спір підлягає розгляду комісією по трудових спорах (у разі її створення). Строк звернення працівника із заявою до комісії  не обмежений. Комісія розглядає  спір у 10-денний строк з дня подання заяви.
Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати  третя особа,  в тому числі адвокат.
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у  3-денний строк.  
Який  порядок виконання рішення комісії по трудових спорах?
У разі невиконання роботодавцем рішення комісії по трудових спорах працівникові цією ж комісією видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. Однак, посвідчення не видається, якщо працівник чи роботодавець звернувся із заявою до суду.
На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше  3 місячного строку до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, виконавець виконує рішення комісії у примусовому порядку.
Як  звернутися до суду, якщо у позасудовому порядку владнати питання не вдалось?
Для стягнення заборгованості по заробітній  платі працівник може звернутися до суду в порядку:
• наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
• позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).
Термін звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежений.

Яка процедура в рамках наказного провадження?
Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.
Які документи необхідно подати і скільки це коштує?
Заява подається у письмовій формі та має містити докази:
• перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
• підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).
При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.
Як довго чекати рішення?
Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження та у разі її задоволення видає судовий наказ.
У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання (п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу)  судовий наказ набирає законної сили.
Як виконується рішення про стягнення заробітної плати?
Після набрання судовим наказом законної сили стягувачу необхідно подати його до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для здійснення примусового виконання.
Що зробив Мін’юст для вирішення питання невиплати заборгованої ЗП?
Активізував роботу системи виконання судових рішень. У 2018 році ми розпочали масштабну інформаційну кампанію по стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.
В рамках кампанії було створено публічний електронний реєстр підприємств-боржників із виплати заробітної плати: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, де кожен охочий зможе перевірити чи сплачує конкретне підприємство зарплату своїм працівникам. 
Крім того, Мін'юст запустив в усіх регіонах штаби з контролю виконання рішень про стягнення заборгованості. У найбільш проблемних областях розпочали роботу окремі мобільні групи. У кожному регіоні створено #ДошкуГаньби злісних неплатників заробітної плати.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

Консультує Міністр юстиції України: хто має право на податкову пільгу?
Пане Міністре! Я мати-одиначка, виховую двох малолітніх дітей. Працюю на 0,5 ставки у маленькому підприємстві. Отримую мінімальну заробітну плату. Більше доходів немає. Скажіть будь ласка, чи маю я право на податкову пільгу? Дякую!
Ірина Комаровська
Що таке податкова соціальна пільга (ПСП)?
Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу України, це право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Хто має право отримати ПСП?
Працівники, які отримують зарплату до 2690 грн., мають право на зменшення оподаткованого доходу на 960,50 грн. Право на збільшену податкову соціальну пільгу мають:
- батьки, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років (розмір пільги складає 960,50 грн. на кожну дитину);
- одинока мати (батько), вдова (вдівець) чи опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) до 18 років;
- особи, які утримують дитину-інваліда (дітей-інвалідів) віком до 18 років (для двох останніх категорій розмір пільги складає 1440,75 грн. на кожну дитину).

Для зазначених категорій громадян граничний дохід для отримання пільги також збільшується пропорційно кількості дітей: на 2 дитини - 5380 грн., на 3 дитини - 8070 грн. і т.д.

Як розраховується ПСП?
Загальна податкова соціальна пільга застосовується для будь-якого працівника в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.
*З 1 січня 2019 року сума прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 1921 грн.

1921 грн х 50% = 960,50 грн.

Крім того,  ПСП застосовується до зарплати, якщо її  розмір не перевищує суму, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи, помноженого на 1,4.

1921 грн х 1,4 = 2690 грн.

Які документи потрібно надатироботодавцю щоб отримати ПСП?
Працівник подає роботодавцю заяву за встановленою формою про застосування  пільги.
Додатково до заяви на отримання  збільшеної податкової соціальної пільги подають:
 одинока   матір,   батько,   вдова,  вдівець  або  опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років:
- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану;
- копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення  опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник);
- копію свідоцтва  про  шлюб  та  свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);
- копію паспорта.

 Особи, які утримують дитину-інваліда віком до 18 років:
- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства;
- копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або  піклувальник);
- пенсійне посвідчення  дитини  або  довідку  медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років; 
- медичний висновок,  виданий  закладами  МОЗ  в  установленому порядку.

 Особи, які мають двоє чи більше дітей віком до 18 років:
- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства; 
- копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник).

До кого ПСП не застосовується?
Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
- заробітної плати, яку працівник отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Чи можна втратити право на отримання ПСП?
Так, якщо працівник подав заяви про застосування пільги до кількох роботодавців, тоді він втрачає право на отримання пільги за всіма місцями отримання доходу.

Чи можна відновити право на ПСП?
Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям  із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення.В свою чергу, роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 % від суми цієї недоплати.
Право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

 

Консультує Міністр юстиції України: Як діяти, якщо за кордоном втратили документи? 
Доброго дня, пане Міністре! Перебуваючи за кордоном під час новорічних свят, зі мною трапилася неприємна історія - в мене викрали закордонний паспорт. Згодом все відновила, але я дуже перенервувала, тому що не знала, що робити та куди звертатися. Розкажіть, будь ласка,  як правильно діяти в такому випадку? 
Людмила Поліщук
Згідно з чинним законодавством паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу та  підтверджує громадянство України. На жаль, втрата паспорту чи інших документів за кордоном неприємна ситуація, але не потрібно панікувати.

Що потрібно зробити у разі втрати паспорту за кордоном?
Перш за все необхідно знайти найближче відділення поліції та написати заяву про втрату паспорту.
Якщо ви не розумієте місцевої мови та не володієте англійською,  зателефонуйте до українського посольства чи консульства, щоб вони пояснили поліції ситуацію.
У поліції вам мають видати документ, який підтверджуватиме, що  ви дійсно звертались із такою заявою.  
Далі, зробіть дві фотографії портретного типу
Наступний крок – це звернення до закордонної дипломатичної установи, тобто до українського посольства чи консульства.

Що робить посольство чи консульство?
У посольстві або консульстві видають посвідчення особи на повернення в Україну. Для цього заявнику необхідно подати наступні документи:
- заява;
- документ, виданий компетентними органами держави перебування, що підтверджує факт звернення особи з приводу втрати документа;
- інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу заявника, встановити його місце проживання в Україні та підтвердити належність до громадянства України;
- дві фотокартки;
- квитанція про сплату консульського збору.

Якщо разом із паспортом викрали всі гроші, що буде засвідчено документом з поліції, збір може не стягуватись.

Також хочу зазначити, що посвідчення особи на повернення в Україну може бути видано особам без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, у разі втрати ними під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Який строк виготовлення посвідчення?
Посвідчення особи на повернення в Україну видається протягом одного робочого дня з дня одержання  закордонною дипломатичною установою України  підтверджуваної інформації з бази даних про особу та її громадянство за місцем проживання в Україні. Отримавши цей документ, ви можете безперешкодно повернутись додому.
Однак, якщо особа, яка заявила про втрату документа, знайде його, вона зобов’язана протягом доби здати знайдений документ для знищення найближчому українському посольстві чи консульстві.   

Насамкінець,  хочу дати кілька порад тим, хто планує подорож за кордон:
- Занотуйте собі контакти українського посольства або консульства в країні перебування. Контакти всіх консульств можна знайти на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/embassies.
- Зробіть ксерокопію своїх документів і зберігайте їх окремо від оригіналів.
- Ніколи не залишайте свої документи під заставу та не передавайте їх третім особам.
- Вивчіть місцевою мовою декілька фраз, які допоможуть зрозуміти місцевим жителям, що ви потребуєте допомоги.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями вже в Україні?
Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

 

Консультує Міністр юстиції України: Що потрібно знати про укладення шлюбу?
Доброго дня! Ми з моєю коханою дівчиною хочемо одружитись  якнайшвидше але проблема в тому, що ми проживаємо в різних містах. Скажіть, що нам робити, куди подати документи  і чи обов’язково для цього чекати місяць?
Володимир Волков

Хто має право вступати в шлюб?
Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю.
А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.
Хто проводить цю процедуру?
Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).
Яка процедура подачі документів?
Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС. При цьому, немає жодного значення, де зареєстровані закохані, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.
Крім того, заяву про державну реєстрацію шлюбу можна подати в сучасних офісах європейського зразка  «Open Space», які надають послуги у сфері ДРАЦС. За ініціативи Мін’юсту такі офіси працюють по всій Україні.
Які документи потрібні?
Заява за встановленою формою.
Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім  паспортного документа іноземця необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.
Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.
Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути консульська легалізація або апостиль.
Які ще формальності мають бути дотриманими?
За загальним правилом після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.
Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя.
У випадку, якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.
Чи обов’язково одружуватись у приміщенні ДРАЦСу? 
За загальним правилом шлюб реєструється у приміщенні органу ДРАЦС, проте, за заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу ДРАЦС.
Ми вирішили  відійти від старих радянських норм та спростити життя українців. Ще у 2016 році Мін’юст запустив пілотний проект «Шлюб за добу». Нині усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.
Крім того, перевагами   цього проекту є:
• реєстрація шлюбу в місці, обраному жінкою та чоловіком;
• відсутність необхідності звернення в ДРАЦС;
• залучення до організації реєстрації шлюбу  інших суб'єктів господарювання.
З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на кінець грудня 2018 року було проведено 52 445 реєстрацій шлюбів.
Як скористатися цією послугою?
Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу» необхідно звернутися до одного з  організаторів у вашому місті.
Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.
Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?
Для того, щоб скористатися послугою експрес-одруження молодятам достатньо звернутися до організатора шлюбної церемонії:
у Полтаві -  Полтавський міський будинок культури або Полтавська державна аграрна академія;
у Кременчуці - Центр культури, спорту та дозвілля «Нафтохімік» ПАТ «Укртатнафта».
Контактна інформація про організаторів розміщена на сайті Головного територіального управління юстиції http://www.just.gov.ua/;
Кохайтеся, а про документи подбає Мін’юст!
 

Консультує міністр юстиції України: Законодавство гарантує особам з інвалідністю право працювати

Пане Міністре, звертають до Вас за порадою. Я інвалід ІІ групи, нещодавно була звільнена з роботи із причини встановлення групи інвалідності та відсутності вакансії для осіб з обмеженими можливостями на підприємстві. На мою думку таке звільнення є незаконним. Дуже прошу, порадьте, що мені робити та чи дійсно були підстави для мого звільнення? Дякую.
Олена Дегтярьова
Усі люди є рівними у своїх правах. А це означає, що жодна людина не може стати жертвою будь-яких обмежень.
Держава гарантує усім без винятку людям, і особам з інвалідністю в тому числі, всі соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи, закріплені у Конституції, законах чи міжнародних договорах, які ратифіковані Верховною Радою.
Коли роботодавець може звільнити працівника?
Роботодавець має право звільнити працівника лише у разі його невідповідності займаній посаді чи виконуваній роботі. Факт встановлення інвалідності не може бути підставою для звільнення.
Що передбачено законодавством?
Чинне законодавство гарантує громадянам з інвалідністю право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Які обов’язки мають працедавці?
Компанії, організації чи будь-які інші працедавці, які використовують найманих працівників, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця.
Так, законодавством встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Якщо в компанії чи на підприємстві працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.
Що робити якщо особа з інвалідністю  не має змоги працювати на підприємстві?
Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати, Державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.
В окремих випадках на власника підприємства, установи чи організації покладається обов’язок організувати професійне навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до медичних  рекомендацій.
Особи з інвалідністю мають право на встановлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня та на створення належних умов праці.
Що забороняється?
Перш за все, забороняється відмова від укладання трудового договору або просування по службі, звільнення за ініціативи адміністрації, переведення на іншу роботу без згоди працівника з мотивів інвалідності.
Винятком тут може бути лише наявність висновку Медико-соціальної експертної комісії  (МСЕК) про те, що стан здоров’я особи перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує її здоров’ю та безпеці інших осіб.
Також забороняється залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт і будь-яка дискримінація за ознакою інвалідності.
Яку відповідальність несе роботодавець у випадку незаконного звільнення особи з інвалідністю?
Щонайменше – накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Також порушення трудових прав громадян, у тому числі через дискримінацію за ознакою інвалідності, може бути підставою для відкриття кримінального провадження.
Як захистити себе?
Захист прав свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю відбувається в судовому порядку. Якщо судом буде встановлено факт незаконного звільнення з роботи, всі кошти, які особа недоотримала, будуть сплачені роботодавцем на користь працівника за той період часу коли він був незаконно звільнений, заробітна плата буде нарахована у повному обсязі та стягнена за вимушений прогул.
Громадянин також має право в судовому порядку оскаржувати висновок МСЕК про визнання чи не визнання його особою з інвалідністю.
Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
 

Консультує Міністр юстиції України: Як отримати допомогу по безробіттю?

Пане Міністре, вже декілька місяців шукаю роботу але нещастить. Чи маю я право на допомогу по безробіттю та як її отримати?
Володимир Гречко
Кому надається допомога по безробіттю?
Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини. На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.
Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.
Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості: https://www.dcz.gov.u
Як визначається розмір допомоги по безробіттю?
Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:
• до 2 років - 50 %;
• від 2 до 6 років - 55 %;
• від 6 до 10 років - 60 %;
• понад 10 років - 70 %.
• з 1 грудня мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1630 грн.
Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:
• перші 90 календарних днів - 100 %;
• протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
• у подальшому - 70 відсотків.
Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Який порядок виплати допомоги по безробіттю?
Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць. Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований. Остаточний розрахунок виплат допомоги по безробіттю здійснюється з урахуванням рішення про припинення виплат і включає нарахування за останній день відвідування центру зайнятості, що входить до визначеного періоду виплати.

Який строк надання допомоги по безробіттю?
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.
Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.
Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;
2) встановлення факту зайнятості особи;
3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.
У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного, особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800)213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

Консультує Міністр юстиції України: де жертвам домашнього насильства шукати допомоги
Мій чоловік, коли вип’є, піднімає на мене руку. Спершу думала, що цього більше не повториться, але за останній рік він мене бив мало не щомісяця. Що мені робити?
Ольга
Перш за все, хочу порадити Вам і всім громадянам, які зазнають насильства, в жодному разі не мовчати. Агресор не одумається і не втихомириться. Чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності, й тим більше у нього розв’язуються руки.
Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.
Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?
Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому разом з народними депутатами було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.
Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?
Стосовно кривдника може бути винесено терміновий заборонний припис, який зобов’язує залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи терміном до 10 днів.
Інші можливі механізми захисту від домашнього насильства – обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників. Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.
Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.
Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років. Але дані норми почнуть діяти з 11 січня 2019 року.
Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?
Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:
– уповноважених підрозділів органів поліції,
– загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,
– служби у справах дітей за місцем свого проживання,
– скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.
Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас виникнуть питання з цього приводу - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах всієї України. Там ви зможете отримати консультацію і правовий захист.

 

 

 

Консультує Міністр юстиції України: Збільшення розміру аліментів

«Доброго дня, пане Міністре! Скажіть, чи це правда, що з 1 грудня розмір аліментів збільшиться?»
Соня Гук
Хочу поінформувати шановну читачку, що на початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.
Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.
Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?
Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.
Натомість, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З 28 серпня це стало:
1. 1559 грн для дитини до 6 років,
2. 1944 грн для дітей від 6 до 18 років.
З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:
1. 1626 грн для дітей менше 6 років,
2. 2027 грн для дітей 6 років і старших.
Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?
Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.
Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.
Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.
Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?
Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.
 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Хто має право на субсидію?»
Вітаю Вас пане Міністре! Поясність, будь ласка, чи зможуть ті, хто ще не отримав субсидію її отримати і у кого мають право її забрати.
Роман Дергач
Що таке субсидія?
Житлова субсидія надається: на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, житлово-комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив; на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
Житлова субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення.
Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу.
Хто має право на субсидію?
Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках):
Один із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).
Один із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору найму (оренди) житла у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
Індивідуальні забудовники, будинки яких не прийняті в експлуатацію у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
Неповнолітні, які залишились без батьківської опіки за заявою опікуна (піклувальника).

Куди звернутися, щоб отримати субсидію?
Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.

Які умови призначення субсидії?
Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.
Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені).
У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства.
За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються.
Рішення комісії приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Які документи потрібні для отримання субсидії?
Заява про призначення житлової субсидії та декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
Довідки про доходи (у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру).
Договір найму (оренди) житла (за наявності).
Документи можуть бути надані поштою, у електронній формі через сайт Мінсоцполітики (https://subsidii.mlsp.gov.ua/), особисто.
Чи довго чекати відповіді, і як довго діє субсидія?
Рішення про призначення субсидії, відмову або подання документів на розгляд комісії приймається протягом 10 днів після подання заяви та отримання відомостей щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченості громадян житловою площею та комунальними послугами тощо.
Субсидія призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, і розраховується:
на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня;
на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.

В яких випадках надання субсидії можуть припинити?
За поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об’єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:
домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість із сплати обов’язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день припинення надання такої послуги (послуг);
громадянин має заборгованість із сплати обов'язкової частки платежу за внесками за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також за житлово-комунальні послуги, обов'язкової частки внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день внесення подання об'єднанням;
у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;
під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.
За рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у разі, коли:
виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.
Поновлення надання житлової субсидії протягом сезону її призначення можливе з місяця, наступного за місяцем, в якому надійшло повідомлення про відновлення надання житлово-комунальної послуги (послуг), сплату заборгованості за житлово-комунальну послугу (послуги), оплату витрат на управління багатоквартирним будинком.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту, є Міністерство соціальної політики України.
Міністерство соціальної політики України знаходиться за адресою: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601.
Окрім того, необхідну консультація Ви можете отримати за телефоном гарячої лінії системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

 

Консультує Міністр юстиції України: Як отримати земельну ділянку учаснику бойових дій
Минулого місяця повернувся з АТО. Чи я маю я право за земельну ділянку?
Владислав Хоменчук
На які наділи мають право захисники вітчизни?
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведенняу власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:
1)для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
2)для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
3)для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?
Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:
• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власностіу власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
• Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).
Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокремаріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.
Як виглядає клопотання?
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).
До клопотання додаються:
1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;
3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).
Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.
Що може бути підставою для відмови?
Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
Як проходить відведення земельної ділянки?
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.
Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.
Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту (двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).
Підстава для відмови– лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?
Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:
1)заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
2)оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
3)документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.
Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.
Як провести затвердження проекту землеустрою?
Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?
Так, потрібно. Для цього слід звернутися досуб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.
Які документи потрібні:
1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;
2) документ, що посвідчує особу;
3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянкиу власність або надання у користування;
4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);
5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Громадська приймальня з надання первинної безоплатної правової допомоги при Головному територіальному управлінні юстиції у Полтавській області знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45, каб. 133, тел.: (0532) 60-66-68. Працює вона щовівторка та щочетверга з 10:00 до 16:00. Прийом у громадській приймальні здійснюється працівниками усіх структурних підрозділів відповідно до графіку.
 

 

 

Консультує Міністр юстиції України: Процедура реєстрації новонародженої дитини

Доброго дня, пане Міністре. Ми чекаємо через 6 місяців на первістка. Просимо Вас детально пояснити процедуру реєстрації. Бо від батьків допомоги не багато – все з їхнього часу змінилося, а друзі всі говорять по-різному. Дякую.
Тоня Симоненко

Що потрібно зробити після народження дитини?
Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.
Заявниками можуть бути як батьки дитини, так й інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.
Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.
Як визначається походження дитини?
Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.
Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Які документи потрібні для реєстрації народження?
Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:
-  паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
-  документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
- паспорти батьків або одного з них;
- документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); 
- за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.
Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?
При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.
Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.
Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.
По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або не присвоюватися взагалі.
Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.
Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?
З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів для державної реєстрації народження та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.
Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).
Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?
Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).

 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Особливості розподілу майна подружжя»
Павле Дмитровичу, доброго вам дня! Ми з дружиною прожили разом 12 років, маємо спільну дитину. Однак, так сталося, що вирішили далі жити окремо. В принципі претензій одне до одного у нас немає, і ми готові розійтися без скандалів. Скажіть будь ласка, чи можемо ми самі розділити майно без звернення до суду? І чи впливає на розділ те, з ким живуть діти? Дякую вам за відповідь.
Микола Троць
Чи може колишнє подружжя самостійно розділити майно?
Звичайно, може. Для цього слід укласти відповідний договір, який треба нотаріально посвідчити. Більше того, практика свідчить: досягнення домовленості між дружиною і чоловіком щодо користування майном є найкращим варіантом, який економить час та зберігає нерви колишніх членів подружжя.
Що робити, якщо члени подружжя не знайшли спільної мови?
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, в такому разі спір може бути вирішений судом.
За загальним правилом, частки майна дружини та чоловіка у разі поділу є рівними. Однак, це правило не є аксіомою. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, які мають істотне значення.
Наприклад, якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дітей, приховував заробітки й статки, знищив чи пошкодив спільне майно, суд може збільшити розмір частки на користь другого члена подружжя.
Чи впливає на поділ майна те, з ким житимуть діти?
Судова практика свідчить про те, що частка майна дружини або чоловіка може бути збільшена, якщо з ними проживають діти до досягнення повноліття й навіть дорослі, якщо вони є непрацездатними.
Однак, у цьому випадку розмір аліментів, які одержує той з батьків, з ким проживають діти, має бути визнаним недостатнім для забезпечення фізичного чи духовного розвитку дитини, або її лікування.
Також варто враховувати новації законодавства, внесені в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває, відповідно до яких діти мають право на майно, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.
Якщо виділ на користь дітей майна неможливий, вони мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Де можна отримати більш детальну інформацію?
Щоб отримати більше детальну інформацію, консультацію щодо вашого конкретного випадку чи пораду щодо оформлення необхідних документів звертайтеся до нашої системи безоплатної правової допомоги.
Дізнатись, де розташований найближчий до вас центр або бюро надання безоплатної правової допомоги, можна за телефоном контакт-центру системи БПД 0 (800) 213-103 цілодобово та безкоштовно в межах України.

 

 

Консультує Міністр юстиції України: Право на спілкування з дитиною
«Плачу аліменти справно вже 2 роки, але колишня дружина не дає бачитись із сином. Що мені робити?»
Іван Луцюк

Захист прав найменших українців є пріоритетом як Міністерства юстиції, так і всього Уряду. Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами.
Тому під час підготовки другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває ми пішли на безпрецедентний для нашої держави крок. Ми урівняли можливості для виховання й спілкування з дитиною як того з батьків, з ким вона проживає, так і того з батьків, хто мешкає окремо від дитини.
Зокрема, було гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.

Чи впливає на можливість спілкування з дитиною те, з ким вона проживає?
Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини жодним чином не впливає на обсяг їхніх прав. Так само, як і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Це саме той баланс, якого ми намагалися досягти в новаціях у рамках ініціативи Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває.
Чи є порушником той з батьків, хто обмежує можливість для спілкування з дитиною  другого з батьків?
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Чи є випадки, коли право на спілкування може бути обмежене?
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом та здійснюється всупереч інтересам дитини.
Куди звернутися, якщо вам не дають спілкуватися з дитиною?
Якщо все ж таки склалася така ситуація, коли один із батьків забороняє іншому бачитися з дитиною, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.
За відповідною заявою орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення є обов'язковим до виконання.
У свою чергу, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, й надалі чинить перешкоди та ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає періодичність чи систематичність побачень з дитиною, можливість спільного відпочинку, можливість дитини залишатися у другого з батьків на певний строк, місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Що буде у разі невиконання судового рішення?
У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Куди звернутися за допомогою в підготовці відповідних звернень чи позовів?
Підготувати усі документи вам залюбки допоможуть у наших центрах та бюро безоплатної правової допомоги.
Дізнатись, де розташований найближчий Центр можна на сайті http://legalaid.gov.ua або за телефоном гарячої лінії 0 (800) 213-103.

 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Як отримати допомогу по безробіттю?»
Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?
Іван Степанюк
Кому надається допомога по безробіттю?
Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.
На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.
Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.
Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.
Посилання ви зараз бачите на екрані.
Як визначається розмір допомоги по безробіттю?
Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:
- до 2 років - 50 відсотків;
- від 2 до 6 років - 55 відсотків;
- від 6 до 10 років - 60 відсотків;
- понад 10 років - 70 відсотків.
- мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн
Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:
- перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
- протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
- у подальшому - 70 відсотків.
Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.
Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).
Який строк надання допомоги по безробіттю?
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.
Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.
Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;
2) встановлення факту зайнятості особи;
3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.
У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.
Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

 

 

Консультує Міністр юстиції України: Як стягнути невиплачену при звільненні зарплату

«Пане Міністре, після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Що мені робити?»
Олександр Іванко

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?
При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Що робити, якщо не дійшли згоди?
Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:
• в позасудовому порядку;
• в судовому порядку.
Як вирішити спір у позасудовому порядку?
Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.
Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.
Чи можна оскаржити рішення комісії?
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
Чи довго чекати виконання рішення комісії?
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.
У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.
На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.
Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?
Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:
• наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
• позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).
Яка процедура в рамках наказного провадження?
Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.
Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.
Які документи необхідно подати і скільки це коштує?
Заява подається у письмовій формі та має містити докази:
перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).
При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.
Як довго чекати рішення?
У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.
Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.
На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.
Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?
У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.
Позивачі звільняються від сплати судового збору.
Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?
Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.
Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.
При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?
Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.
Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

 

 

 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Інститут позбавлення батьківських прав - захід впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки»
«Доброго дня! Шановний міністре, скажіть, будь ласка, чи можна якось позбавити батьківських прав одного із батьків, який зовсім забув про дитину?»
Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.
Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?
Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Що потрібно для позбавлення батьківських прав?
Для позбавлення батьківських прав необхідно:
  встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;
  звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;
  звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

Хто може звернутися до суду?
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:
1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
3. органу опіки та піклування;
4. прокурора;
5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.
При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.
Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?
1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);
2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);
3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності;
6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).
Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?
Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.
Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

 

Консультує Міністр юстиції України: Приватизація житла
«Пане міністре, живу у неприватизованій квартирі – все не було часу цим зайнятися. Підкажіть, будь ласка, як мені приватизувати житло».
Тетяна Литвин
Хто має право на приватизацію?
Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.
Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Які об'єкти не підлягають приватизації?
1. квартири-музеї;
2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.
Як можна приватизувати житло?
Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.
Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.
Куди звернутися для приватизації?
Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.
Які потрібно зібрати документи?
1. оформлена заява на приватизацію;
2. копія документа, що посвідчує особу;
3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);
6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.
Кому може бути відмовлено у приватизації?
Громадянам, які:
 проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;
 проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;
 мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;
 потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;
 проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".
Чи можна оскаржити відмову?
Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.
Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?
Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Як захиститися від домашнього тирана»
Вітаю, пане Павле! Моя кума вже не один рік мучиться зі своїм чоловіком. Той як вип’є постійно піднімає на неї руку. Вона боїться щось робити, бо переживає, що все одно ніхто їй не допоможе, а після того як вона напише заяву буде ще гірше. Скажіть, що і як їй треба зробити?
Олександра Коптунова
Перш за все, хочу порадити і Вашій кумі, і всім жінкам й іншим українцям, які зазнають насильства, ні в якому разі не мовчати. Забудьте про всі сподівання, що агресор одумається і втихомириться. Навпаки, чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності, й тим більше у нього розв’язуються руки.
Наскільки ця проблема актуальна для України?
Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». Це підтверджувала й народна мудрість, яка казала «б’є – значить любить». Через це багатьом поколінням, передусім жінок і дітей, доводилося регулярно терпіти побої  й знущання тиранів, будучи фактично жертвами фізичного насильства.
За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.
Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?
Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками . Тому було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.
Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?
Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути і 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.
Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років.
Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?
Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:
– уповноважених підрозділів органів поліції,
– загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,
– служби у справах дітей за місцем свого проживання,
– скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.
Стосовно кривдника вже на цьому етапі може бути застосовано обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників.
Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.
Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0(800) 213-103. Там ви зможете отримати поради і правовий захист.

 

 

Консультує міністр юстиції України: «Норми виїзду дитини за кордон змінюються з 29 серпня 2018 року»
Доброго дня, пане міністре! Знаю, що в кінці серпня почне діяти спеціальна процедура виїзду за кордон з дитиною, яка після розлучення батьків проживає з одним з батьків. Збираюся у вересні поїхати із сином за кордон на море. Підкажіть, будь ласка, що мені треба робити – по крокам. Дякую!
Ірина Кузьменко

Ми продовжуємо розвивати ініціативу #ЧужихДітейНеБуває, мета якої - захист прав найменших українців, наших дітей.
Дійсно,на початку липня Верховна Рада прийняла другий пакет законів, однією з найбільш резонансноюнормою якого став виїзд дитини, яка проживає у неповній родині, за кордон. Дана норма вступить в силу вже 29 серпня.
Як змінилися норми щодо виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?
Вже з лютого батьки, які проживають з дитиною, отримали змогу без перешкод виїжджати за кордон з дитиною, якщо другий з батьків має заборгованість з аліментів 6 і більше місяців.
У новому пакеті ми пішли далі.
Безперешкодно поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.
Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.
Які документи вам знадобляться? Для виїзду за межі країни треба взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості. При перетині кордону пред’явити цю довідку співробітникам прикордонної служби.
Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують хворобу дитини.
Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?
Так. Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, спортивних змагань чи навчання.
Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. Тобто з дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною, без дозволу іншого?
Перш за все, хочу наголосити, що вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки.
За виконання першої умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини за межі України.
У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України. Єдиний виняток з цього правила – відсутність інформації про місце проживання другого з батьків.
При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки і піклування.
Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?
Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.
Батько чи матір, які проживають окремо, мають право на виїзд малюка за кордон. Для цього слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення до того з батьків, з ким дитина проживає.
Якщо дозвіл не наданий впродовж 10 днів з моменту, коли ви отрималивідмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду.
В порядку спрощеного позовного провадження (за скороченою процедурою) суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон беззгоди другого з батьків.
При виїзді з України прикордонникам треба буде показати згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.
Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у дозволі або визначений у рішенні суду.
Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?
Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.
За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.
Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною.
Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.  І не бути заручниками шантажу або суперечок між колишніми чоловіком та дружиною. Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!
Якщо у вас залишилисьпитання з цього приводу, будь ласка, звертайтесь до Єдиногоконтакт-центрусистемибезоплатноїправовоїдопомоги – 0 800 213 103.
Захищаймо права разом!

 

Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко: «Що робити працівнику, коли йому не виплачують заробітну плату»

Не можу отримати борг по зарплаті з попереднього місця роботи вже рік. Що робити?
Марія Корженко

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?
При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Що робити, якщо не дійшли згоди?
Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:
• в позасудовому порядку;
• в судовому порядку.
Як вирішити спір у позасудовому порядку?
Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.
Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.
Чи можна оскаржити рішення комісії?
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
Чи довго чекати виконання рішення комісії?
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.
У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.
На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.
Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?
Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:
• наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
• позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).
Яка процедура в рамках наказного провадження?
Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.
Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.
Які документи необхідно подати і скільки це коштує?
Заява подається у письмовій формі та має містити докази:
перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).
При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.
Як довго чекати рішення?
У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.
Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.
На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.
Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?
У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.
Позивачі звільняються від сплати судового збору.
Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?
Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.
Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.
При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?
Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.
Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.
Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?
Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області
Адреса:36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45,
Контактний телефон:(0532) 56-28-60
Електронна адреса: uprjustpoltava@just.gov.ua
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області
Адреса: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40
Контактний телефон: (0532) 56-26-66
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
Електронна адреса: office.poltava@legalaid.pl.ua

 

 

 

Консультує міністр юстиції України: «Як отримати земельну ділянку учаснику АТО?»

Пане міністре, 2 роки відслужив в АТО. Знаю, що можу отримати земельну ділянку. Куди для цього звертатися?
Іван Скорогуб
На які наділи мають право захисники вітчизни?
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування).  У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:
1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?
Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:
• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
• Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).
Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.
Як виглядає клопотання?
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).
До клопотання додаються:
1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;
3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).
Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.
Що може бути підставою для відмови?
Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
Як проходить відведення земельної ділянки?
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.
Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.
Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).
Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?
Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:
1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.
Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.
Як провести затвердження проекту землеустрою?
Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?
Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.
Які документи потрібні:
1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;
2) документ, що посвідчує особу;
3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;
4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);
5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 

 

Консультує міністр юстиції України: Новації другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває

«Чоловік мені не платив більше 2 років і заборгував майже 100 тисяч гривень. Чи правда, що тепер він матиме заплатити набагато більше? Дякую за відповідь.»
Тамара Сокурова
Коли починають діяти нові норми?
Завдяки активній позиції Уряду, Міністерства юстиції, народних депутатів та громадськості нам вдалося домогтися швидкого розгляду та ухвалення другого пакету новацій #ЧужихДітейНеБуває Верховною Радою.
3 липня пакет змін було прийнято в цілому. За кілька тижнів після цього документи були підписані главою держави. Відповідно, їхні норми у повному обсязі почнуть діяти з 29 серпня.

Чому було прийнято норми про введення штрафних фінансових санкцій щодо неплатників?
Ціни зростають. Тому було дуже несправедливо, що людині, яка мала кількарічний борг, достатньо було його просто сплатити і зняти з себе усі обмеження щодо виїзду за кордон, керування автомобілем чи полювання. Адже за несплачені рік чи два тому кошти дитині можна було купити набагато більше книжок, ігор, одягу, ніж на момент сплати. Саме тому ми запровадили прогресивну шкалу збільшення суми виплати, залежно від строку заборгованості.

Як змінюватиметься сума боргу?
Розробленими Міністерством юстиції документами передбачається, що державний або приватний виконавець виноситиме постанову про накладення штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів.
Якщо такий борг перевищує суму платежів за 12 місяців, то неплатникові доведеться викласти з власної кишені додаткові 20% від суми боргу.
Такий простий приклад. Якщо горе батько чи мати мала сплачувати на утримання дитини 2000 гривень в місяць, однак кошти не виплачувалися впродовж року, то виконавець накладає штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, тобто 4800 грн. Відповідно боржнику доведеться сплатити 28 тисяч 800 гривень.
Якщо ж розмір боргу перевищить суму платежів за 2 роки, то розмір штрафу вже становитиме 30%.
А ті горе-батьки, які матимуть заборгованість 3 чи більше роки, повинні будуть додатково сплатити на користь дитини 50% від нарахованого боргу.
Якщо ми повернемося до попереднього прикладу, то боржникові, який не платив 3 роки по 2000 грн в місяць, доведеться заплатити штраф – 36 тисяч.
Різниця більш ніж переконлива, щоб позбавити неплатників бажання ігнорувати економічні права власної дитини. І чим більша сума боргу – тим більшою і вагомішою буде переплата.

З якого моменту починає відраховуватися строк заборгованості?
При цьому слід наголосити, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для накладення штрафів обчислюватиметься з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Працівники органів державної виконавчої служби та приватні виконавці вноситимуть до Постанови про накладення штрафу інформацію про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.
Такий документ має бути надісланий боржнику та тому з батьків, хто проживає з дитиною, наступного робочого дня після його винесення.
Штрафи стягуватимуться виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та інших витрат виконавчого провадження, і перераховуватимуться стягувачу.
Якщо боржники не виконають норм постанови добровільно та не сплатять борг разом зі штрафом, виконавці отримають право стягнути відповідну заборгованість у примусовому порядку. При цьому вживатимуся всі наявні у виконавців інструменти, зокрема, й арешт майна, коштів та інших активів.

Чи готові виконавці до запровадження цих норм?
Мін’юст не сидів, склавши руки, доки закони готувалися до другого читання та чекали на підпис Президента. Ми підготували чіткі інструкції для виконавців щодо застосування новацій.
Окрім цього, виконавчі служби на місцях зібрали інформацію про боржників, строки заборгованості і з 29 серпня 2018 року будуть готові запроваджувати в дію нові норми.
Тому моя особиста порада до всіх, хто має заборгованість перед власними дітьми, не зволікати і якомога швидше її погасити. Лише так ви зможете уникнути нових санкцій.
 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Як скористатися послугою «Шлюб за добу»»
Павле Дмитровичу, хочу одружитися зі своєю дівчиною за скороченою процедурою. Скажіть, що нам для цього потрібно і де це можна зробити?
Іван Нестеренко

Хто має право вступати в шлюб?
Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою може створити сім’ю.
А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

Хто проводить цю процедуру?
Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Яка процедура подачі документів?
Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись будь-якого органу ДРАЦС.
При цьому, не має жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

Які документи потрібні?
Заява за встановленою формою.
Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.
Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.
Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути  консульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна має міжнародну двосторонню угоду.

Які ще формальності мають бути дотриманими?
За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.
Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. Через це можуть виникати  факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.
Ми вирішили спростити життя українців та запустили пілотний проект «Шлюб за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.
З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на 26 листопада 2017 року було проведено 21 858 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 58 населених пунктах у тому числі 2 виконавчих комітетів сільських рад.

Як скористатися цією послугою?
Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу!» необхідно звернутися до одного з акредитованих центрів у вашому місті.
Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?
Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України - minjust.gov.ua
Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!
 

 

Консультує міністр юстиції України: «Законодавчі зміни щодо тимчасового виїзду дити за кордон з одним із батьків»
Пане міністре, вітаю Вас! Багато в новинах говорили про те, що після прийняття законів про аліменти сильно зміняться правила про те, як виїхати з дитиною за кордон. Навіть казали, що можна буде поїхати з дитиною на море й тим, хто за рішенням суду живе не з дитиною. Я живу окремо і дуже хотів би знати, які нові правила виїзду і чи можу я поїхати на відпочинок з сином?
Віктор Дубенко
Як змінилися норми щодо тимчасового виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?
Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.
Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.
Для виїзду за межі країни необхідно мати рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини, документ, що підтверджує мету виїзду за кордон, а також взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості за 4 місяці, а в разі наявності інвалідності або тяжких захворювань у дитини – за 3 місяці. При перетині кордону пред’явити ці документи співробітникам прикордонної служби.
Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують інвалідність або тяжке захворювання дитини.
Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?
Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів, які проживають з дитиною безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, змагань чи навчання тощо.
Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. З дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.
Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною строком до 1  місяця?
Вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України.
При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.
Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?
Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.
Також слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення про отримання згоди до того з батьків, з ким дитина проживає. Якщо нотаріально посвідчену згоду не надано впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали відмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду. За скороченою процедурою суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
При виїзді з України прикордонникам треба буде показати нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.
Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у нотаріально посвідченій згоді або визначений у рішенні суду.
Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?
Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.
За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.
Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.
Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання. Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!
Куди звертитися за більш детальними консультаціями?
Оскільки кожна конкретна справа вимагає індивідуального підходу та ознайомлення з  документами, зверніться до одного з бюро чи центрів безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції. Взнати адресу найближчого можна за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

 

 

 

Консультує міністр юстиції: «Мінімальний розмір аліментів збільшиться»

Іванна Рож: «Пане міністре, я розлучена, на дитину отримую від чоловіка аліменти, але їх ні на що не вистачає. Кажуть, щоб колишній платив на дитину більше, треба підняти мінімальний розмір аліментів. Коли це нарешті відбудеться?»

На початку липня ми домоглися прийняття в цілому другого пакету законів у рамках проекту Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Прийняті зміни покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих. Нагадаю: Закон вступить в силу через 30 днів після його підписанням Президентом.
Одна з проблем, яка давно хвилювала батьків в усій Україні – маленький мінімальний обсяг аліментів. Це усього близько 900 гривень. Як ви добре розумієте, навіть прогодувати дитину за ці кошти неможливо. Про одяг, навчання, книги чи іграшки мова взагалі не йде.
Тому, серед багатьох новацій, які ми представили на розгляд Парламенту, було збільшення мінімального розміру аліментів.
Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?
Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.
Водночас, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Наразі це буде – 1559 грн для дитини до 6 років, і 1944 грн – для дітей від 6 до 18 років.
А з 1 грудня планується підняття відповідних сум до 1626 грн для дітей менше 6 років, і до 2027 грн для дітей 6 років і старших.

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?
Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів.
Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.
Відповідаю: орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції одержувача аліментів. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.
На Мінсоцполітики покладено обов’язок прописати чітку процедуру таких перевірок.
Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.
Також у законі ми передбачили чималі санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини.

Коли почнуть діяти ці новації?
Закон набуде чинності через 30 днів після того, як його підпише Президент України. Ми сподіваємося, що це станеться найближчим часом. Тож вже до кінця літа ми почнемо запроваджувати затверджені зміни.
Хочу наголосити, що я вже провів селекторну нараду з нашими органи виконання судових рішень. Вже напрацьовано технологічні карти дій для виконавців. Наше завдання - до моменту початку дії Закону бути на 100% готовими до його повного запровадження.
Якщо у вас залишились питання, будь ласка, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.
Захищаймо права разом!

 

 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Як захистити себе від домашнього насильства»
Пане міністре, на жаль, чоловік підіймає на мене руку. По допомогу не маю до кого звернутись. Боюсь, що може побити й дитину. Що робити? До кого звертатися?
Ірина Бусол

Яким може бути насильство в сім’ї?

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство - словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;
- службами у справах дітей;
- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);
- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;
- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);
- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

Які необхідно подати документи?
Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.
Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі  вносяться відомості зокрема про:
особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;
постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;
кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;
випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);
потреби постраждалої особи.
У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Як довго розглядаються заяви?
У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?
Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.
Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам,  забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

Яка відповідальність за вчинення насильства?

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність  у виді  накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність  у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність  за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.
Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 355 або 386 – з мобільного.
 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Як отримати допомогу по безоробіттю»
Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?
Іван Степанюк
Кому надається допомога по безробіттю?
Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.
На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.
Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.
Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.
Посилання ви зараз бачите на екрані.
Як визначається розмір допомоги по безробіттю?
Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:
- до 2 років - 50 відсотків;
- від 2 до 6 років - 55 відсотків;
- від 6 до 10 років - 60 відсотків;
- понад 10 років - 70 відсотків.
- мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн
Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:
- перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
- протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
- у подальшому - 70 відсотків.
Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.
Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).
Який строк надання допомоги по безробіттю?
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.
Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.
Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;
2) встановлення факту зайнятості особи;
3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.
У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.
Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Підстави, порядок та наслідки позбавлення батьківських прав»

Доброго дня! Мій чоловік зовсім забув про свою дитину – вже 10 років не приймає жодної участі у її житті. Підкажіть чи можна його позбавити батьківських прав і як це зробити?
Олена Михайлок
Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.
Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?
Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Що потрібно для позбавлення батьківських прав?
Для позбавлення батьківських прав необхідно:
  встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;
  звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;
  звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.
Хто може звернутися до суду?
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:
1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
3. органу опіки та піклування;
4. прокурора;
5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.
При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.
Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?
1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);
2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);
3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності;
6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).
Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?
Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.
Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області
Адреса: 36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45,
Контактний телефон:(0532) 56-28-60
Електронна адреса:uprjustpoltava@just.gov.ua
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області
Адреса: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40
Контактний телефон: (0532) 56-26-66
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги:
0-800-213103
Електронна адреса:office.poltava@legalaid.pl.ua
 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Процедура реєстрації дитини після народження»
Павле Дмитровичу, моя дружина за місяць має народити. Підкажіть, яка процедура реєстрації дитини після народження і на що треба звернути особливу увагу?
Іван Трофименко
Що потрібно зробити після народження дитини?
Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.
Заявниками можуть бути як батьки дитини, так і інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.
Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.
Як визначається походження дитини?
Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.
Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Які документи потрібні для реєстрації народження?
Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:
- паспорт заявника, якщо заявниками є не її батьки;
- документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
- паспорти батьків або одного з них;
- документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини або заява матері)
- За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.
Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?
При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.
Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.
Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.
По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.
Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.
Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?
З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів, необхідних для державної реєстрації народження, та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.
Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).
Які додаткові послуги можна отримати разом зі свідоцтвом?
За бажанням батьків чи одного з них під час проведення державної реєстрації народження дитини можуть бути прийняті документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.
Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?
Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області
Адреса:36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45,
Контактний телефон:(0532) 56-28-60
Електронна адреса: uprjustpoltava@just.gov.ua
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області
Адреса: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40
Контактний телефон: (0532) 56-26-66
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
Електронна адреса: office.poltava@legalaid.pl.ua

 

Консультує Міністр юстиції України: «Санкції другого пакету законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває»
Пане Міністре, доброго дня! Я плачу чималі гроші на дитину. Їх більш ніж вистачає на дитину. Тепер ще й кажуть, що мене примусять платити ще більше, бо збільшиться розмір аліментів. Я й так не зовсім розумію, куди моя колишня їх витрачає і чи на дитину вони йдуть. А тепер, що виходить, вона житиме за мій рахунок?
Степан Любенчук

Які санкції передбачає другий пакет законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває?
У травні цього року Міністерство юстиції домоглося прийняття народними депутатами у першому читанні другого пакету законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває.
Запропоновані новели були напрацьовані за результатами реалізації першого пакету змін, які почали діяти в лютому. Ми виявили додаткові шпарини, якими користуються горе-батьки – як татусі, так і матері -  щоб не забезпечувати власних дітей.
Дійсно, з одного боку другий пакет робить життя боржників зі сплати аліментів ще складнішим. З іншого боку - ми  посилюємо захист матеріального стану дитини та вводимо реальну систему стимулів для тих, хто дбає про найменших українців.
Ось кілька основних новацій прийнятих законопроектів:
 Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу (в залежності від строку заборгованості).
 Система автоматизованого арешту коштів осіб, які мають борги зі сплати аліментів.
 Притягнення до кримінальної відповідальності громадян, які ухиляються від суспільно корисних осіб.
 Обов’язок засуджених до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, працювати на місцях і роботах, визначених адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.
 Особи, які можуть бути членами Кабінету Міністрів України, заступниками міністра, громадяни України, які бажають займати посади державної служби категорії «А» або «Б», а також які матимуть намір зареєструватися кандидатами у народні депутати, депутати місцевих рад, кандидатами на посади сільського, селищного, міського голови, старости, подаватимуть заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини понад шість місяців.
 Звільнення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» або «Б», депутатів місцевих рад (за рішенням відповідних рад) у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів більше 12 місяців.
 Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, які не платили аліменти понад 3 роки.
 Застосування обмежень першого пакету до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.
 Запровадження мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
 Пільги та преференції для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які ніші секції.
 Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях.

Чи не призведе зростання аліментів до збагачення того з батьків, з ким живе дитина?
Хочу одразу сказати, що вже в день голосування почали з’являтися різного роду міфи й «страшилки». Вони мають одну мету – задурити людям голови і примусити їх повірити, що ці законопроекти – це щось страшне. А значить – домогтися неприйняття даного пакету ініціатив.
Наголошую, що ніяких інших цілей, окрім захисту прав найменших українців, які залишилися без повноцінної фінансової батьківської підтримки, ми не переслідуємо.
Я постійно чую, що збільшення мінімального розміру аліментів призведе до їхнього нецільового використання. Це – неправда.
Так, ми пропонуємо запровадити мінімальний рекомендований розмір аліментів, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (зокрема, з 1 січня 2018 року для дітей віком від 6 до 18 років цей розмір становить 1860 грн.), який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. На сьогодні мінімальний розмір аліментів становить близько 900 гривень. Думаю, всі були в магазині й бачили скільки коштує їжа, скільки коштують іграшки та одежа для дітей, скільки треба витратити, щоб купити дитині книжки та шкільне приладдя. Невже комусь може прийти в голову, що з такими цінами можна дуже збагатитися за 900 гривень?
Ми піднімаємо лише рекомендований розмір аліментів для дитини. Всі, хто платили достатні для утримання малюка суми, не відчують цього підвищення.
З іншого боку - нині цільове використання сплачених аліментів перевіряється органом опіки та піклування за заявою платника аліментів або за власною ініціативою (відповідно до статті 186 Сімейного кодексу).
Зараз ця процедура недосконала. Ми врахували це в законопроектах і пропонуємо вдосконалити існуючі підходи та прописати чіткіший порядок перевірки органом опіки та піклування цільового використання сплачених аліментів.
Які ще міфи розповсюджуються?
Чого тільки не вигадують боржники, щоб не платити дітям. Серед поширених міфів також те, що законом санкції застосовуються лише до чоловіків для їхнього «переслідування та залякування».
Це так само неправда, адже передбачені санкції застосовуються до всіх боржників з виплати аліментів – чоловіків та жінок в однаковій мірі. Жодного поділу за ознакою статі ми не допускатимемо.
Одним із найбільш поширених міфів якраз є те, що, мовляв, одним із законопроектів передбачене блокування коштів на рахунках одного з батьків застосовуватиметься за наявності будь-яких боргів.
Що ж говорить законопроект насправді? Автоматизований арешт коштів боржника передбачений лише у випадку боргів зі сплати аліментів. Жодних інших варіантів прийняті документи не передбачають.
Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства  та інституту сім’ї.

 

Консультує Міністр юстиції України: «Новації другого пакету законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває»

Доброго дня, хочу задати питання Міністру юстиції Павлу Петренку. Скажіть будь-ласка, зараз багато говорять, що закони, якими захищають дітей, зроблять так, що за будь-які борги будуть арештовувати рахунки. Я приватна особа-підприємець, в мене є невеликий спірний борг за комуналку. Зараз ми з ним розбираємося. Чи можуть мені за нього арештувати рахунки і зупинити весь бізнес?
В’ячеслав Кирдей

Які санкції передбачає другий пакет законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває?
15 травня Верховна Рада підтримала у першому читанні другий пакет законів у рамках ініціативи Міністерства юстиції #ЧужихДітейНеБуває. Зміни роблять законодавство ще жорсткішим до боржників зі сплати аліментів, посилюють захист матеріального стану дитини та вводять систему стимулів для тих, хто дбає про найменших українців.
Основні новації прийнятих законопроектів:
 Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу (в залежності від строку заборгованості).
 Система автоматизованого арешту коштів осіб, які мають борги зі сплати аліментів.
 Притягнення до кримінальної відповідальності громадян, які ухиляються від суспільно корисних осіб.
 Обов’язок засуджених працювати, щоб забезпечити сплату аліментів.
 Українці, які хочуть посісти керівні посади на держслужбі, повинні будуть подати довідку про те, що вони не мають боргів перед дітьми більше 6 місяців.
 Звільнення чиновників, які мають заборгованість зі сплати аліментів більше 12 місяців.
 Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, які не платили аліменти понад 3 роки.
 Застосування обмежень першого пакету до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.
 Збільшення рівня мінімального утримання дитини тим з батьків, хто не проживає з родиною.
 Пільги та преференції для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які ніші секції.
 Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях.

За що будуть арештовувати кошти?
Одразу після голосування почали з’являтися міфи, покликані залякати громадян, показати запропоновані новели у невигідному світлі та зробити усе можливе, що ініціативи, спрямовані на захист дітей, не були прийняті.
Хочу наголосити, що ніяких інших цілей, окрім захисту прав найменших українців, які залишилися без повноцінної фінансової батьківської підтримки, ми не переслідуємо. А всі ті міфи, які поширюють наші опоненти і горе-батьки, які не бажають платити аліментів власним дітям, є вигадкою. Вони не мають нічого спільного з реальністю.
Одним із найбільш поширених міфів якраз є те, що, мовляв, одним із законопроектів передбачене блокування коштів на рахунках одного з батьків застосовуватиметься за наявності будь-яких боргів.
Що ж говорить законопроект насправді? Автоматизований арешт коштів боржника передбачений лише у випадку боргів зі сплати аліментів. Жодних інших варіантів прийняті документи не передбачають.

Які ще міфи розповсюджуються?
Чого тільки не вигадують боржники, щоб не платити дітям. Серед поширених міфів також те, що законом санкції застосовуються лише до чоловіків для їхнього «переслідування та залякування».
Це так само неправда, адже передбачені санкції застосовуються до всіх боржників з виплати аліментів – чоловіків та жінок в однаковій мірі. Жодного поділу за ознакою статі ми не допускатимемо.
Наступний міф: збільшення мінімального розміру аліментів призведе до їхнього нецільового використання.
Перш за все, прошу звернути увагу на те, що цільове використання сплачених аліментів на сьогодні перевіряється органом опіки та піклування за заявою платника аліментів або за власною ініціативою відповідно до статті 186 Сімейного кодексу.
Ми пропонуємо вдосконалити цю статтю та прописати ще чіткіший порядок перевірки органом опіки та піклування цільового використання сплачених аліментів.
З іншого боку, ми пропонуємо підняти мінімальну суму аліментів. Нині це близько 900 гривень. Думаю, всі були в магазині й бачили скільки коштує їжа, скільки коштують іграшки та одежа для дітей, скільки треба потратити, щоб купити дитині книжки та шкільне приладдя. Невже комусь може прийти в голову, що з такими цінами можна дуже збагатитися за 900 гривень.
Ще одна брехня – в тюрму саджатимуть всіх розлучених батьків, навіть добросовісних платників. Це ще одна нісенітниця, адже кримінальна відповідальність застосовуватиметься лише до батьків – чоловіка або жінки – які злісно ухиляються від суспільно корисних робіт.
Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства  та інституту сім’ї.
Наступний міф – виїзд дитини за кордон строком до 1 місяця без дозволу боржника сприятиме протиправному вивезенню дитини за межі країни. Насправді ж статистика свідчить: викрадення дітей та вивезення їх за кордон – вкрай рідкісне явище. За 10 років Міністерством юстиції направлено 153 заяви про повернення дитини в Україну. Це - 15 випадків щороку або 1 випадок за місяць.
Ця норма навпаки має істотні позитиви: сотні тисяч дітей, які проживають в неповних сім’ях, зможуть безперешкодно їздити на оздоровлення, змагання, відпочинок, а другий з батьків зможе уникнути шантажу та маніпуляцій.

 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Як оформити закордонний паспорт для дитини»
Добрий день, Павле Дмитровичу! Влітку збираємося всією сім’єю вперше поїхати відпочивати за кордон. У мене й чоловіка паспорти є, але я чула, що треба ще й паспорт на дитину. Скажіть, чи треба його робити і куди звернутися?
Наталка Гетьман
Які закордонні паспорти зараз видають?
Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп». 20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа» з інформацією про особу та її біометричних даних (відцифрованого обличчя, підпису та відбитків пальців особи).

Куди звернутись оформлення закордонного паспорта?
• До територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби;
• До центрів надання адміністративних послуг;
• До державного підприємства «Документ»;
• До закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном).
У окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу ДМС:
• Втрата або викрадення паспорта, потреба обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.
• Якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.
• Оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

Які необхідно зібрати документи?
1. Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);
2. Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).
3. Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.
4. Індивідуальний податковий номер (ідентифікаційний код).
5. Документи, які підтверджують сплату адміністративного збору.
6. У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.
При замовленні другого закордонного паспорта обов'язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище). Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

Хто може звернутись за оформленням паспорта для виїзду за кордон?
1. Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;
2. Особа, яка не досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети одного з батьків чи опікунів.
У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.
Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.
У разі оформлення паспорта дитини меншої 16 років, яка проживає з одним із батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:
• свідоцтва про смерть другого з батьків;
• рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
• рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
• рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
• довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;
• оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.
Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

Скільки коштує оформленням паспорта для виїзду за кордон?
Залежить від строку виготовлення.
Не довше 20 днів – 557 грн 32 коп.
Не довше 7 днів – 810 грн 32 коп.
Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.
Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

Де забрати готовий паспорт?
Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.
Для отримання паспорта для виїзду за кордон, пред’являється документ, що посвідчує особу.
Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.
Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

Чи є якісь особливі моменти на які варто звернути увагу?
• У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині – громадянину України необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.
З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.
• За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.
• За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

Коли доведеться отримувати новий паспорт?
Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років особам, які досягли 16-річного віку.

 

Консультує Міністр юстиції України: «Стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати»

Доброго дня пане Міністре! Після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Як мені поступити в такому випадку?
Олександр Раєвський
Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?
При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Що робити, якщо не дійшли згоди?
Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:
• в позасудовому порядку;
• в судовому порядку.
Як вирішити спір у позасудовому порядку?
Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.
Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.
Чи можна оскаржити рішення комісії?
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
Чи довго чекати виконання рішення комісії?
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.
У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.
На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.
Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?
Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:
• наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
• позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).
Яка процедура в рамках наказного провадження?
Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.
Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.
Які документи необхідно подати і скільки це коштує?
Заява подається у письмовій формі та має містити докази:
перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).
При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.
Як довго чекати рішення?
У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.
Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.
На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.
Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?
У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.
Позивачі звільняються від сплати судового збору.
Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?
Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.
Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.
При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?
Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.
Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.
Де отримати додаткову консультацію з цих питань?
Головне територіальнеуправлінняюстиції у Полтавськійобласті
Адреса:36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45,
Контактний телефон:(0532) 56-28-60
Електронна адреса: uprjustpoltava@just.gov.ua
Регіональний центр з наданнябезоплатноївторинноїправовоїдопомоги у Полтавськійобласті
Адреса: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40
Контактний телефон: (0532) 56-26-66
Єдинийтелефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
Електронна адреса: office.poltava@legalaid.pl.ua

 

Консультує Міністр юстиції України: «Порядок оформлення договорів оренди земельних паїв»
Пане Міністре, у мене є пай, який я хочу здати в оренду фермеру. Роз’ясніть, будь ласка, як це зробити,  що робити, щоб не стати жертвою рейдерів?
Степан Іваненко

Які документи підтверджують право власності на землю?
Щоб передати землю в оренду Ви повинні мати документ, який підтверджує, що Ви є її власником. Документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку, можна розділити на 2 групи.
Перша. Документи, видані до 1 січня 2013р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку.
Друга. Документи, які видавалися після 1 січня 2013.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.
Які вимоги ставляться до орендаря?
Другим важливим питанням є вибір орендаря, з яким Ви у майбутньому підпишете договір оренди.
Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:
 державні адміністрації всіх рівнів, Кабінет Міністрів та уряд Криму в межах повноважень, визначених законом;
 сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Криму;
 громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.
Між власником та орендарем має бути укладений договір оренди землі, зареєстрований відповідно до діючих на момент укладання законів.
Як має виглядати договір?
Договір укладається у письмовій формі й може бути посвідчений нотаріально. Він має містити інформацію про:
 об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки);
 строк дії договору оренди;
 орендну плату (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату).
Строк дії договору для ділянок сільськогосподарського призначення – від 7 до 50 років.
Розмір щорічної орендної плати встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншим за 3% вартості земельної ділянки.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися й інші умови.
Що робити, якщо кадастровий номер не вказаний?
Необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою.
Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Чи можна змінити умови договору чи розірвати його?
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін або у судовому порядку.
Договір може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.
Після підписання договору земля одразу переходить у користування орендаря?
Ні, підписання договору є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб повноцінно вступити в права користування орендованою ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації оренди земельної ділянки.
Куди звернутися, щоб провести реєстрацію договору оренди?
Провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки може будь-який суб’єкт держреєстрації: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад; нотаріуси; центри надання адміністративних послуг; інші акредитовані суб'єкти.
Скільки коштує така процедура?
Держава чітко визначає вартість послуги з реєстрації договорів оренди в залежності від строку, за який буде реєстраторами проведено цю процедуру.
Вартість змінюється від 0,05 прожиткового мінімуму за реєстрацію протягом 5 робочих днів до 2,5 прожиткових мінімумів за термінову реєстрацію впродовж 2 години.
Де отримати додаткову консультацію з цих питань?
Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області
Адреса:36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45,
Контактний телефон:(0532) 56-28-60
Електронна адреса: uprjustpoltava@just.gov.ua

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області
Адреса: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40
Контактний телефон: (0532) 56-26-66
Єдинийтелефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
Електронна адреса: office.poltava@legalaid.pl.ua
 

 

Консультує Міністр юстиції України «Порядок приватизації квартири»
Добрий день! Підкажіть, як нам приватизувати квартиру?
Олег Квет
Хто має право на приватизацію?
Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) державного житлового фонду або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Право на приватизацію житлових приміщень з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.
Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Які об'єкти не підлягають приватизації?
1. квартири-музеї;
2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.
Як можна приватизувати житло?
Приватизація здійснюється шляхом:
• безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;
• продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Варто додати, що право кожного громадянина України на приватизацію займаного ним житла безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо, зокрема, громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.
Куди звернутися для приватизації?
Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Які потрібно зібрати документи?
1. оформлена заява на приватизацію;
2. копія документа, що посвідчує особу;
3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилого приміщення у гуртожитку);
6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

Кому може бути відмовлено у приватизації?
Згідно із законодавством органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відносяться відсутність у особи права на приватизацію та заборона приватизувати конкретне приміщення.
Так у приватизації може бути відмовлено, зокрема, громадянам, які:
 повністю використали житлові чеки;
 проживають у приміщенні, яке має статус службового;
 проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;
 проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;
 мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;
 потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;
 проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".
Чи можна оскаржити відмову?
Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.
Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?
Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.
Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).
Додатково варто звернути увагу, що за громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму.

 

 

 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Порядок оформлення закордонного паспорту для дитини»
Незабаром травневі свята, хочемо з родиною поїхати на відпочинок за кордон. Підкажіть, будь ласка, як оформити закордонний паспорт для дітей?
Іванна Радимишлєва
Які закордонні паспорти зараз видають?
Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп». 20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа» з інформацією про особу та її біометричних даних (відцифрованого обличчя, підпису та відбитків пальців особи).

Куди звернутись оформлення закордонного паспорта?
• До територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби;
• До центрів надання адміністративних послуг;
• До державного підприємства «Документ»;
• До закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном).
У окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу ДМС:
• Втрата або викрадення паспорта, потреба обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.
• Якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.
• Оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

Які необхідно зібрати документи?
1. Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);
2. Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).
3. Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.
4. Документи, які підтверджують сплату адміністративного збору.
5. У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.
При замовленні другого закордонного паспорта обов'язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище). Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

Хто може звернутись за оформленням паспорта для виїзду за кордон?
1. Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;
2. Особа, яка не досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети одного з батьків чи опікунів.
У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.
Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.
У разі оформлення паспорта дитини меншої 16 років, яка проживає з одним із батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:
• свідоцтва про смерть другого з батьків;
• рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
• рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
• рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
• довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;
• оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.
Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

Скільки коштує оформленням паспорта для виїзду за кордон?
Залежить від строку виготовлення.
Не довше 20 днів – 557 грн 32 коп.
Не довше 7 днів – 810 грн 32 коп.
Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.
Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

Де забрати готовий паспорт?
Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.
Для отримання паспорта для виїзду за кордон, пред’являється документ, що посвідчує особу.
Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.
Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

Чи є якісь особливі моменти на які варто звернути увагу?
• У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині – громадянину України необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.
З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.
• За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.
• За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

Коли доведеться отримувати новий паспорт?
Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років особам, які досягли 16-річного віку.

 

Консультує Міністр юстиції України: «Припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця»

Павле Дмитровичу,  скажіть, як можна швидко ліквідувати ФОП? Куди звертатися, що потрібно?
Сергій Іллєнко
Куди звернутися для припинення діяльності ФОП?
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП уповноважені здійснювати :
• виконавчі органи місцевих рад, а також міські, районні державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
• нотаріуси;
• акредитовані суб'єкти.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.
Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Які підстави для проведення державної реєстрації?
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:
• документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
• судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі;
• рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.
Яка форма подання документів для державної реєстрації?
1. Паперова форма: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
2. Електронна форма: документи подаються заявником через портал електронних сервісів .
Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz та виконати вказані на сайті дії.
Електронна заява формується з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.
Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.
Які документи потрібно?
1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням особи (форма 12);
2) ксерокопія свідоцтва про смерть, судове рішення про визнання особи безвісно відсутньою - у разі припинення у зв’язку зі смертю;
3) паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує особу;
4) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (у випадку подання документів представником).

Скільки коштує ця процедура, який строк розгляду документів?
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця справлення плати не передбачено.
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб - підприємців має не перевищувати 24 годин після надходження документів. Виняток –вихідні та святкові дні.
Що робити після реєстрації?
Наступний крок – здійснити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати до органу Державної фіскальної служби податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Крім того, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.

Після цього ФОП має подати сам за себе звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Закрити рахунок у банку, якщо він був відкритий.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця?
Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області
Адреса:36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45,
Контактний телефон:(0532) 56-28-60
Електронна адреса: uprjustpoltava@just.gov.ua

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області
Адреса: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40
Контактний телефон: (0532) 56-26-66
Єдинийтелефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
Електронна адреса: office.poltava@legalaid.pl.ua

 

Консультує Міністр юстиції України: «Порядок передачі земельного паю в оренду»
Пане міністре, розкажіть, будь ласка, які документи мають бути в мене як у власника земельного паю сільськогосподарського призначення, і кому я маю право передавати свою землю в оренду?
Іван Вернигора
Перед тим, як підписувати договір оренди, Ви маєте переконатися, чи є у Вас документи, які підтверджують право власності на земельну діяльну. Без таких документів, Ви не зможете передати землю в оренду.
Які документи посвідчують право власності на землю?
Документи, які посвідчують право власності на земельні ділянки, можна розділити на 2 групи.
Перша. Видані власникам до 1 січня 2013 р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю, або ж державний акт на право власності на земельну ділянку.
Друга. Ділянки, які оформлювалися після 1 січня 2013 р.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.
Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Хто може орендувати Вашу ділянку?
Другим важливим питанням договірних відносин є вибір орендаря.
Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:
 районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;
 сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;
 громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.
Між власником та орендарем має бути укладений письмовий договір оренди землі сільськогосподарського призначення. Цей документ обов’язково підлягає державній реєстрації.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію щодо передачі землі у оренду?
Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області
Адреса:36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45,
Контактний телефон:(0532) 56-28-60
Електронна адреса: uprjustpoltava@just.gov.ua

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області
Адреса: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40
Контактний телефон: (0532) 56-26-66
Єдинийтелефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
Електронна адреса: office.poltava@legalaid.pl.ua

 

Консультує Міністр юстиції України: «Як отримати землю учасникам бойових дій»

Пане міністре, мій чоловік півтора роки офіційно пробув в АТО. Чи положено йому отримати землю і куди для цього звертатися?
Ірина Остапчук
На які наділи мають право захисники вітчизни?
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування).  У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:
1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?
Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:
• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
• Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).
Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.
Як виглядає клопотання?
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).
До клопотання додаються:
1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;
3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).
Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.
Що може бути підставою для відмови?
Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
Як проходить відведення земельної ділянки?
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.
Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.
Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).
Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?
Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:
1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.
Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.
Як провести затвердження проекту землеустрою?
Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?
Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.
Які документи потрібні:
1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;
2) документ, що посвідчує особу;
3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;
4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);
5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області
Адреса:36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45,
Контактний телефон:(0532) 56-28-60
Електронна адреса: uprjustpoltava@just.gov.ua
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області
Адреса: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40
Контактний телефон: (0532) 56-26-66
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
Електронна адреса: office.poltava@legalaid.pl.ua

 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини»

Доброго дня! У нас з чоловіком от-от  має народитися донечка. Але я і чоловік прописані в одному місці, а народжувати  будимо в іншому. Підкажіть, будь ласка, як у такому випадку ми можемо оформити допомогу при народженні дитини, за місцем де проживаємо зараз, щоб не їхати за 600 кілометрів додому.
Ірина Тимощук
Хто має право на допомогу?
Допомога при народженні дитини надається одному з батьківдитини або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.
Куди звернутися?
До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики (https://e-services.msp.gov.ua/) з використанням електронного цифрового підпису)
Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.
Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.
Які документи потрібні?
Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документу, який посвідчує особу, подається:
1. заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг");
2. копію свідоцтва про народження дитини;
3. копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни);
4. видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).
Який розмір допомоги?
Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень.
Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень.
Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн на місяць).
Чи можуть батьків позбавити допомоги?
Існує низка умов для припинення виплати допомоги:
 позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
 відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
 нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
 відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
 тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;
 припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
 перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
 усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
 смерті дитини;
 смерті отримувача допомоги;
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Таке рішення приймається безповоротно?
Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.
Хтось контролює, на що витрачають допомогу?
Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади.
У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.
Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.
Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?
Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області
Адреса:36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45,
Контактний телефон:(0532) 56-28-60
Електронна адреса: uprjustpoltava@just.gov.ua
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області
Адреса: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40
Контактний телефон: (0532) 56-26-66
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
Електронна адреса: office.poltava@legalaid.pl.ua
 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Порядок сплати аліментів у добровільному порядку»

Павле Дмитровичу, вирішили з чоловіком розлучитися. Маємо двох діток. Скажіть, для того, щоб я могла отримувати аліменти на дітей, треба звертатися до суду, чи можна якось визначитися без цього?
Ганна Іванчук
Що треба зробити для виплати аліментів?
Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину в розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії на підставі заяви одного з батьків.
На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані й тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.
Чи потрібно підписувати якісь папери?
Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати.
Договір укладається у письмовій формі та  посвідчується нотаріально.
У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
У яких випадках слід звертатися до суду?
У разі неможливості досягнення між батьками домовленості про добровільне відрахування, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.
Яким може бути розмір аліментів?
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Якщо стягуються аліменти на 2 і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:
 на 1 дитину – однієї чверті,
 на 2 дітей – однієї третини,
 на 3 і більше дітей – половини заробітку платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У такому випадку розмір аліментів підлягає індексації. Індексація проводиться згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У 2018 році прожитковий мінімум на дітей становить:
віком до 6 років: • з 1 січня 2018 року - 1492 гривень,
• з 1 липня - 1559 гривень,
• з 1 грудня - 1626 гривні;
віком від 6 до 18 років: • з 1 січня 2018 року - 1860 гривень,
• з 1 липня - 1944 гривень,
• з 1 грудня - 2027 гривень.
Чи є можливість змінити розмір аліментів?
Розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за домовленістю між батьками або за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.
За яких умов можливе дострокове припинення виплати аліментів?
За домовленістю між батьками обов’язок зі сплати аліментів може бути достроково припинений шляхом укладення з дозволу органу опіки та піклування договору про припинення права на аліменти для дитини в зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області
Адреса:36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45,
Контактний телефон:(0532) 56-28-60
Електронна адреса: uprjustpoltava@just.gov.ua
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області
Адреса: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40
Контактний телефон: (0532) 56-26-66
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
Електронна адреса: office.poltava@legalaid.pl.ua

 

Консультує Міністр юстиції України: «Як проводяться  розрахунки з працівником при звільненні»

Пане Міністре, звільнився з попереднього місця роботи і вже півроку не можу домогтися, щоб мені виплатили заробітну плату за останній місяць роботи. Що робити в такому випадку?
Іван Войтенко
Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?
При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Що робити, якщо не дійшли згоди?
Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:
• в позасудовому порядку;
• в судовому порядку.
Як вирішити спір у позасудовому порядку?
Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.
Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.
Чи можна оскаржити рішення комісії?
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
Чи довго чекати виконання рішення комісії?
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.
У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.
На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.
Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?
Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:
• наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
• позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).
Яка процедура в рамках наказного провадження?
Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.
Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.
Які документи необхідно подати і скільки це коштує?
Заява подається у письмовій формі та має містити докази:
перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).
При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.
Як довго чекати рішення?
У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.
Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.
На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.
Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?
У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.
Позивачі звільняються від сплати судового збору.
Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?
Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.
Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.
При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?
Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.
Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області
Адреса:36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45,
Контактний телефон:(0532) 56-28-60
Електронна адреса: uprjustpoltava@just.gov.ua
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області
Адреса:36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40
Контактний телефон: (0532) 56-26-66
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
Електронна адреса: office.poltava@legalaid.pl.ua.

 

Консультує Міністр юстиції України: Як скористатися послугою «Шлюб за добу»
Павле Дмитровичу, вітаю Вас! Ми з моїм коханим вже майже 4 роки живемо разом, у нас вже з’явилася чудова донечка Софійка, але офіційного ще не одружені. Під час пологів скористалися послугою з отримання документів малюка в лікарні. Це було дуже зручно. Тепер от хочемо одружитися за скороченою процедурою. Скажіть, що нам для цього потрібно і де це можна зробити?
Світлана Тереля
Хто має право вступати в шлюб?
Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою може створити сім’ю.
А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

Хто проводить цю процедуру?
Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Яка процедура подачі документів?
Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись будь-якого органу ДРАЦС.
При цьому, не має жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

Які документи потрібні?
Заява за встановленою формою.
Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.
Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.
Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи мають бути належним чином засвідчені. Це може бути  консульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна маєміжнародну двостороннюугоду.

Які ще формальності мають бути дотриманими?
За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.
Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікуванняможе бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя.Через це можуть виникати  факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.
Ми вирішили спростити життя українців та запустили пілотний проект «Шлюб за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.
З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на 26 листопада 2017 року було проведено 21 858 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 58 населених пунктах у тому числі 2 виконавчих комітетів сільських рад.

Як скористатися цією послугою?
Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу!» необхідно звернутися до одного з акредитованих центрів у вашому місті.
Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?
Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України - minjust.gov.ua
Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області
Адреса:36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45,
Контактний телефон:(0532) 56-28-60
Електронна адреса: uprjustpoltava@just.gov.ua
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області
Адреса: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40
Контактний телефон: (0532) 56-26-66
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
Електронна адреса: office.poltava@legalaid.pl.ua

 

Консультує Міністр юстиції України: «На що має право покупець у разі придбання товару неналежної якості»
Доброго дня пане Павле! На новий рік чоловік подарував мені нову пральну машину. Місяць вона пропрацювала, а потім ні з того ні з сього перестала включатися. Чек і всі документи ми зберегли. Скажіть, чи можна нам звернутися до продавця, щоб поміняти на іншу.
Ольга Пращакова

На що має право покупець у разі придбання товару неналежної якості?
Покупець має право вимагати пропорційного зменшення ціни або безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Товар неналежної якості може підлягати обміну протягом гарантійного строку, який зазначається в документах, котрі додаються до продукції.
У разі виявлення недоліків товару протягом встановленого гарантійного терміну з вини виробника покупець має право:
 розірвати угоду і повернути кошти, які були витрачені на покупку,
 замінити товар на такий самий, або аналогічний, якщо є в наявності у продавця.
Наявність недоліків або факт фальсифікації підтверджується висновком експертизи, яка повинна бути організована продавцем у 3-денний строк з дня одержання від споживача письмової згоди на цю дію.
Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли внаслідок порушення споживачем встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю витрати на проведення експертизи.
Як довго чекати на заміну товару?
• За наявності товару – негайно;
• У разі перевірки якості товару - 14 денний термін;
• У разі відсутності товару – 2 місячний строк з моменту подання заяви.
Скільки може тривати усунення недоліків товару?
Недоліки товару, пред'явлені споживачем, повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.
Чи маю я право отримати у користування інший прилад на час ремонту?
На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації).
За кожний день затримки виконання вимоги споживача сплачується неустойка у розмірі 1 % вартості товару.
При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину вираховуються з дня видачі споживачеві товару після ремонту.
Які документи треба мати при собі?
Розрахунковий документ з позначкою про дату продажу товару, гарантійні зобов'язання, зміст договору з виконавцем робіт (послуг), опис виявлених недоліків, висунуті вимоги (прохання) з документальним підтвердженням факту їх отримання продавцем (виконавцем), отримані заявником відповіді, висновки тощо.
Куди звертатися, якщо продавець порушує права?
Якщо ви хочете уникнути судового розгляду, то до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідному регіоні. Контакти територіальних органів можна знайти за посиланням http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/
У випадку порушення продавцем прав споживача останній має право звернутися до уповноваженого органу з усним, електронним або письмовим зверненням (скаргою).
До письмового звернення (скарги) додаються наступні документи:
1. копія звернення до суб'єкта господарювання (продавець);
2. копія документу, який засвідчує факт придбання товару;
3. копія технічного паспорта з позначкою про дату продажу;
4. інші документи, які стосуються розгляду звернення.
У які строки буде розглянуто таке звернення?
У термін не більше 1 місяця від дня їх надходження.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, продавець встановлює необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється подавачу.
При цьому загальний термін вирішення питань не може перевищувати 45 днів.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Чи можу я звернутися до суду?
Споживач для захисту своїх прав має право звернутися до суду за місцем проживання, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
До позовної заяви додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги, тобто відмову покупця обміняти товар, зокрема:
1. копія звернення до продавця;
2. висновок експертизи про невідповідність товару встановленим вимогам якості;
3. копія документу, який засвідчує факт придбання товару;
4. копія технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу;
5. інші документи, які стосуються розгляду звернення.
Суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної  шкоди.
Скільки це коштуватиме?
Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, які пов'язані з порушенням їх прав (частина 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів").
Які строки розгляду питання судом?
Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області
Адреса:36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45,
Контактний телефон:(0532) 56-28-60
Електронна адреса: uprjustpoltava@just.gov.ua
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області
Адреса: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40
Контактний телефон: (0532) 56-26-66
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
Електронна адреса: office.poltava@legalaid.pl.ua

 

 

Консультує Міністр юстиції України: «Порядок вступу в спадщину через суд»
Доброго дня, пане міністр! Я все життя прожила у батьківській хаті. Вони її самі будували. Тоді про всілякі документи не дуже думали. Просто сільська рада виділила землю, там і побудували. Батьки давно померли і жодних документів не залишили. Чи можу я якось оформити цю землю й хату на себе без заповіту. Куди і як мені звернутися? Хочу зазначити, що я єдина дочка, тому жодних конфліктів тут бути не може.
Тамара Слайко
Що таке спадкування?
Спадкування – це перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом. Для цього спадкоємець має подати документи, які посвідчують право власності спадкодавця на відповідне майно.
Разом з тим відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Нотаріус має перевірити подані документи та взнати, чи немає заборон або арешту цього майна.
За відсутності у спадкоємця необхідних документів нотаріус відмовляє йому у вчиненні нотаріальної дії та роз'яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

До якого суду слід звернутися?
Справа щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розглядається в порядку цивільного судочинства в районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцем розташування майна.

Скільки це коштуватиме?
За подання позову сплачується судовий збір у розмірі 1%.
При цьому, розмір оплати не може бути меншим 40% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не може перевищувати розміру 5 прожиткових мінімумів.
Ціна позову визначається, виходячи з грошової оцінки нерухомого майна. Вартість може бути зазначена в технічному паспорті на майно, або за результатом проведеної експертної оцінки.

Які документи треба подати до суду?
До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, які обґрунтовують позовні вимоги, наприклад:
 свідоцтво про смерть спадкодавця;
 архівні довідки чи витяги з рішень сільської ради про надання земельної ділянки;
 дозвіл на будівництво будинку;
 довідка виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих;
 записи у погосподарських книгах;
 реєстрація місця проживання спадкодавця у будинку за паспортом;
 технічний паспорт на будинок;
 сплата за комунальні послуги;
 документи з колгоспу про відведення в установленому порядку земельної ділянки під забудову тощо.

Як довго чекати на рішення?
Цивільна справа розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження справі.
Але на сьогоднішній день оформити право власності на житловий будинок в порядку спадкування у Вашій ситуації можливо не тільки в судовому порядку.
Ви як спадкоємець можете подати заяву та документи, необхідні для відповідної реєстрації що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно (це може бути, наприклад, виписка з погосподарської книги), витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
З заявою про реєстрацію прав власності на житловий будинок Ви можете звернутися до будь-якого реєстратора (нотаріуса) в межах області. В такому випадку право власності на житловий будинок, що належав Вашій матері, буде зареєстровано за Вашою матір’ю (померлою). Після чого, на підставі відомостей з Державного реєстру прав, нотаріус має можливість видати Вам Свідоцтво про право на спадщину.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області
Адреса:36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45,
Контактний телефон:(0532) 56-28-60
Електронна адреса: uprjustpoltava@just.gov.ua
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області
Адреса:36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40
Контактний телефон: (0532) 56-26-66
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
Електронна адреса: office.poltava@legalaid.pl.ua.
 

Наверх ↑